Цікаві речі » 2011 » January » 19

Archive

Archive for January 19th, 2011

Похмурий ранок. Осока. Листопад

January 19th, 2011
Comments Off on Похмурий ранок. Осока. Листопад

У Бресті проходит персональна виставка живопису одного з провідних художників Білорусі, лауреата Державної премії Валерія Шкарубо

У Бресті було сиро і похмуро. Як на картинах мінського пейзажиста Валерія Шкарубо. Правда, під парасолькою захоплюватися осінньою пишністю проблематично. Зате у виставковому залі художнього музею обласного центру можна було вдосталь милуватися сумними сутінками, припорошеною снігом осокою, ялинами, що потонули в тумані, вечірніми сутінками з тією, що вирушає удалину дорогий — білоруськими ландшафтами в різний час роки і в різному настрої. Персональна виставка живопису одного з провідних художників Білорусі, лауреата Державної премії Валерія Шкарубо, працюватиме в обласному центрі місяць.

До Бреста художник привіз 26 робіт.

— Цим пейзажам тут тісно. Не тому, що їх багато. У Валерія — глибинне розуміння природи. Його картини енергетичні. Вони не можуть залишити байдужими нікого — ні професіонала, ні дилетанта. Валерій Шкарубо зрозумілий, — поза сумнівом, оцінка знаменитого колеги, брестського графіка Льва Алімова, дорогого стоїть.

Валерій Федорович признався, що нічого більшого, ніж виразив на своїх пейзажах, показати не прагнув:

— Такий стан природи близький моїй душі. Наша природа — несонячна, спокійна, відповідає людському єству багатьох білорусів. Одночасно показує глибину людської душі.

Можна шукати на полотнах метафори, придумуючи приховані відчуття і образи. Можна роздивлятися прості сюжети, неяскраві, але соковиті фарби, захоплюючись талантом майстра.

— Ні, Шкарубо не меланхолік, — відмів мої «перші враження» про художника Лев Алімов. — Він дуже глибока людина. Сильний як особа. І не завжди темне — сумне. У яскравому і смішному буває більше за смуток. А в Шкарубо — тиха любов до рідних місць, як у Івана Буніна. «Темні алеї», пам'ятаєте? Чіпляє. Валерій також закоханий в життя. Я був в його майстерні 8 років тому. Там немає жодної картини! Його роботи зажадалися.

Під час відкриття виставки ведуча відмітила, що одну з робіт художника купила внучка Марка Крокувала. Це, мабуть, повинно було підкреслити значущість художника. Сумніваюся, що Шкарубо такі лестощі до душі. Всі, хто купує його картини, знають ціну таланту. А твори мінського пейзажиста сьогодні є в музеях Білорусі, Росії, Китаю, Німеччини, в приватних зборах в США, Франції, Італії, Німеччини, Бельгії, Греції, Австрії, Словенії, Данії, Польщі, Туреччини, Китаї, Японії.

Через декілька днів після вернісажу довелося ще раз побувати у виставковому залі. Без метушні, без фото і телекамер, які заважають зосередитися, поглянула роботи Валерія Шкарубо. Прав був Лев Алімов: цей художник — життєлюб. І він зрозумілий. Його пейзажі — поза часом і поза модою. Поряд з «Дотиком» або «Сумними сутінками» не потрібно робити розумний вигляд, вишукуючи приховане і таємниче. Потрібно споглядати і захоплюватися схопленими талановитою кистю моментами, яких більшість з нас в звичайному житті просто не помічають.

Цю виставку вже поглянули в Барановичах, Бобруйську, Слуцке, Гомелі і Могильові. З Бреста в середині грудня білоруські пейзажі відправляться до Гродно.

Довідка «СБ»

Валерій Шкарубо народився в 1957 році в Борісове. У 1981 році закінчив Білоруський державний театрально–художественный інститут. З 1984 року — учасник виставок. Нагороджений Державною премією в області літератури, мистецтва і архітектури за цикл картин «Одвічне» (2002), медаллю Франциска Ськоріни (2008).

Персональні виставки майстра проходили в Австрії, Німеччині, Італії, Японії, Бельгії.

Хто б подумав

Баланс на грані

January 19th, 2011
Comments Off on Баланс на грані

У Клічеве є будинок, в який страшно заходити. І проте там живуть люди. На сходовому майданчику погляд мимоволі упирається в провисшие перекриття стелі: не рівна година — звалиться штукатурка. Те, що вона падає тут регулярно, помітно по слідах на підлозі. На стінах — бувала стара проводка, яку міняти, схоже, треба було ще років десять тому. З 8 квартир половина порожня. У нежитлові приміщення краще не сунутися: дошки підлоги, що підгнили, навряд чи витримають. Якщо вночі поглянути через люк на горище, крізь діри в даху можна побачити. зоряне піднебіння.

Втім, мешканцям не до романтики. Їх хвилює питання, як жити в таких умовах. У будинку — пічне опалювання: «грубка» в кожній квартирі. Проте пожежні днями заборонили ними користуватися. Але що товчу від тієї заборони: хоч і небезпечно, а поліна в топках горять щодня. Не замерзати ж.

До такого стану будинок дійшов не за один рік. І навіть не за десятиліття. Хазяйка однієї з квартир Ніна Соланчук згадує про ЧП, що сталося ще в радянські часи. У одній з кімнат звалилася балка перекриття і впала на новий кольоровий телевізор «Темп», який Ніна Федорівна купила в кредит за 700 рублів. Втрату техніки їй ніхто не відшкодував. Як, втім, і ремонт ніхто не допоміг зробити. Балку хазяйка разом із знайомими сама на місце ставила.

— Кілька років тому взагалі ледве не згоріла, — продовжує вона невеселу розповідь. — Вночі в кухні запалала проводка. Сама спала, запаху диму не чула. Щастя, що незадовго до цього прихистила ворону з поламаним крилом. Ось птиця і врятувала мене своїм криком.

Про проблеми будинку Ніна Соланчук впродовж багатьох років говорила керівникам сільськогосподарського підприємства «Ольсу», яке є власником житла. Поводилася із скаргами і в райвиконком. Але справа з місця не рухалася. У власника не було грошей на ремонт. Навіть у договір найму житлового приміщення записали: «Через відсутність засобів капітальний ремонт і реконструкція вироблятися не будуть. У зв'язку з цим відрахування на капремонт стягуватимуться в половинному розмірі». Знущальна по відношенню до квартиронаймачів постановка питання, інакше не скажеш: нічого вам не зробимо, але гроші ви все одно платити повинні.

А райвиконком не мав права вкладати бюджетні кошти в ремонт чужого житла. Будинок продовжував руйнуватися. Ніна Федорівна, що не витримала поневірянь, звернулася в Комітет держконтролю Могильовської області. Незабаром після її звернення дом–развалюху прийняли в комунальну власність.

— Тепер у мене голова болить, що з ним робити, — нарікає директор місцевого жилкомхоза Валентін Язвінський. — Стан конструкцій обстежували фахівці інституту «Могильовгражданпроєкт». Залежно від винесеного ними висновку вирішуватимемо, як поступити: або вкладати засоби в ремонт, або розселяти людей. У Клічеве, правда, облаштованих квартир немає — лише кімнати в гуртожитку. А ось в навколишніх селах порожні квартири є. Їх і зможемо запропонувати мешканцям, якщо вони погодяться на переїзд.

Але найпростіший спосіб допомогти людям без проблем пережити зиму — ремонт будинку. Аби привести в порядок проводку і печі, знадобиться не так багато засобів і часу. Голова Клічевського райвиконкому Франтішек Вощило завірив: «Людей напризволяще не кинемо. Допоможемо всім, чим потрібно».

Адже такій ситуації можна було уникнути, якби колишній власник стежив як треба за своїм майном.

— Прогавили, — визнає директор сільськогосподарського підприємства «Радгосп «Ольсу» Ігор Ськороходов. — За будинком не дивилися, всю увагу приділяли виробництву.

Керівник не приховує: лише після того, як історія із занепалим будинком отримала розголос, в «Ольсі» була створена комісія, що обстежила все житло, що належить сільгосппідприємству. Правда, подібних розвалищ вона більше не виявила.

— Немає жодного сільськогосподарського підприємства, яке не мало б на своєму балансі житлових будинків, — коментує провідний фахівець управління контролю за роботою агропромислового, лісогосподарського і природоохоронного комплексів Комітету держконтролю Могильовської області Федір Більдюгов. — Але в той же час в господарствах немає фахівців, які стежили б за житлом. Та і вважається це чем–то другорядним. Тому ми за те, аби житло передавалося на баланс комунальним підприємствам. Процес передачі на Могильовщине йде, але дуже повільно.

Де ж ми були

Володимир Філат зустрінеться з Сильвіо Берлуськоні в ході офіційного візиту до Італії 17-18 листопада

January 19th, 2011
Comments Off on Володимир Філат зустрінеться з Сильвіо Берлуськоні в ході офіційного візиту до Італії 17-18 листопада

Прем'єр-міністр Молдови Володимир Філат здійснить офіційний візит до Італії 17-18 листопада 2010 р. Глава уряду повідомив журналістів, що візит буде здійснений на запрошення прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлуськоні.

В ході зустрічі в Римі з ним, а також іншими представниками влади Італії, будуть обговорено нинішнє полягання і перспективи розвитку співпраці Молдови і Італії в різних областях, питання активізації торгівельно-економічних зв'язків, а також підписання Міжурядової угоди про соціальний захист громадян Молдови, що знаходяться в Італії. У Італії прем'єр-міністр Молдови Володимир Філат зустрінеться з діловими колами цієї країни, відвідає також місто Верону, де зустрінеться з місцевими властями, з якими буде підписано угоду про співпрацю.

Крім того, прем'єр зустрінеться в ході візиту з представниками багаточисельної молдавської діаспори. У поїздці його супроводжуватиме міністр фінансів В'ячеслав Негруца, замміністра закордонних справ і європейської інтеграції Наталія Герман, замміністра праці, соціального захисту і сім'ї Серджіу Саїнчук, радники прем'єра і інші офіційні особи.

Буденні проблеми

Прогноз ВЦИОМ: У 2011 році в Держдуму пройдут три партії з нинішніх чотири

January 19th, 2011
Comments Off on Прогноз ВЦИОМ: У 2011 році в Держдуму пройдут три партії з нинішніх чотири

Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦИОМ) опублікував перші дані про те, які партії росіяни планують підтримати на виборах в Державну Думу в 2011 році.

За даними ВЦИОМ, електоральний рейтинг “Єдиної Росії” в перший тиждень листопада 2010 року збільшився: 52% опитаних повідомили, що проголосували б за цю партію, якби вибори відбулися в найближче воскресіння.

Рейтинг КПРФ вперше в поточному році вирвався з вузьких меж 7-8%, досягнувши відмітки 9%.

Що стосується рівня підтримки останніх партій, то вони залишилися відносно стабільними: ЛДПР - 5%, “Справедлива Росія” - 4%.

Більшість росіян переконана, що саме так проголосували б на виборах в Державну думу (68%). Упевнені в цьому, перш за все, прибічники “Єдиної Росії” (87%), КПРФ (82%) і ЛДПР (81%). 15% опитаних, у свою чергу, не упевнені в тому, що саме так би проголосували на майбутніх виборах. Головним чином, це прибічники непарламентських партій (33%).

В разі, якщо вибрана партія не братиме участь у виборах, росіяни або дезорієнтовані в своєму потенційному виборі (32% проти 43% в 2007 році), або взагалі відмовляються від участі в голосування (30% проти 21% відповідно). Прибічники “Єдиної Росії” найчастіше потенційно готові підтримати в цьому випадку “Справедливу Росію” (22%), а останні, у свою чергу - “Єдину Росію” (44%). Саме за цю партію потенційно можуть проголосувати і прибічники КПРФ і ЛДПР (по 22%), і непарламентських партій (36%).

При цьому 67% росіян в принципі не унеможливлюють підтримати на майбутніх виборах в Держдуму партію “Єдина Росія”. За “Справедливу Росію” можуть віддати свій голос 30% опитаних. В порівнянні з 2007 роком, виросла доля потенційних прибічників КПРФ (з 13 до 19%). Останні партії за два роки істотно не змінили свої рейтинги: ЛДПР - 13%, “Патріоти Росії” - 6%, “Яблуко” - 5%, “Права справа” - 4%.

Що стосується партій, за які росіяни ні за яких обставин не готові голосувати на майбутніх виборах, то тут антилідером є ЛДПР (40%). КПРФ, що займала це місце в 2007 році, фігурує в цьому списку істотно рідше (з 42 до 34%).

У трійку антилідерів також входить партія “Яблуко” (35%). Далі, з великим відривом, слідують “Патріоти Росії” (14% проти 19% два роки тому), “Права Справа” (14%), “Справедлива Росія” (11% проти 16% відповідно). Замикає антирейтинг “Єдина Росія” (10%).

По прогнозах 82% росіян, “Єдина Росія” пройдет на виборах в Держдуму. В порівнянні з 2007 роком, зросла упевненість наших співгромадян в потенціалі КПРФ (з 40 до 48%), ЛДПР (з 37 до 42%), а ось відносно “Справедливої Росії” - навпроти, знизилася (з 35 до 31%). У найменшій мірі наші співгромадяни схильні вірити в потенціал партій “Яблуко” (5%), “Патріоти Росії” (4%), “Права справа” (3%).

По прогностичній методиці ВЦИОМ був розрахований прогноз явки на вибори в Держдуму. Cогласно розрахункам, явка на майбутні вибори складе 51,41%. Також був розрахований прогноз результатів голосування: “Єдина Росія” - 62,90% голосів, КПРФ - 11,90%, “Справедлива Росія” - 8,90%. Останні партії, за прогнозом ВЦИОМ, семипроцентний бар'єр не здолають.

Ініціативний всеросійський опит ВЦИОМ проведений 6-7 листопада 2010 року. Опитано 1600 чоловік в 138 населених пунктах в 46 областях, краях і республіках Росії. Статистична погрішність не перевищує 3,4%.

Просто жах

Ядерний експрес

January 19th, 2011
Comments Off on Ядерний експрес

Про ядерну енергетику

«Зелені» активісти Німеччини пережили свою зоряну годину Вся Європа спостерігала за тим, як вони приковували себе до рейок, владнували загороди на дорозі дотримання поїзда з атомними відходами і навіть робили підкопи під залізничне полотно. Здавалося, ще небагато — і пустять склад під укіс, влаштують ядерний могильник завчасно.

Втім, страхи виявилися марними. Поїзд благополучно прибув в пункт призначення — товарну станцію в місті Данненберг у федеральній землі Нижня Саксонія. Він доставив 11 ємкостей, що містять близько 123 тонн відходів, які прошли процес переробки на підприємстві у французькому місті Аг. А потім колона тягачів з контейнерами Castor досягла сховища в Горлебене.

Як мовиться, дякую всім, всі вільно.

Та пробачать мою іронію учасники акцій протесту, я зовсім не ставлю під сумнів щирість їх намірів. Коли вони говорять, що сам поїзд «в два рази небезпечніше Чорнобиль», будь-яке серце мерзне.

Проте «рейкова війна» здається декілька що запізнилася після того, як нинішній федеральний уряд пустив під укіс зразково-показовий проект минулого «красно–зеленого» уряду — вихід з ядерної енергетики.

Нагадаю, що бундестаг вирішив продовжити терміни дії АЕС в Германії до 2035 року. Німецький парламент схвалив урядовий законопроект про продовження термінів дії 17 працюючих АЕС: побудованих до 1980 року — на 8 років, після 1980–го — на 14 років, тобто до 2035 року. За це рішення проголосували депутати ХДС/ХСС і СВДП, створюючі більшість в бундестагу.

До речі, по деяких вельми обережних оцінках, продовження хоч би на 10 років терміну роботи німецьких АЕС забезпечить енергетичним концернам додатковий прибуток у розмірі 50 мільярдів євро. Думаю, це не останній аргумент, що зіграв роль у вирішенні бундестагу. Лобіювання ділових інтересів в Германії, між іншим, справа сповна законна.

Мене цікавить інше: чому в рядах протестуючих ми не побачили Йошку Фішера? Цього непримиренного «зеленого» бунтаря, що теж колись приковував себе до рейок.

Я «погуглила», ніж сьогодні займається легендарний Йошка Фішер, колишній лідер Партії «зелених» і взнала: йому сьогодні не до боротьби з радіоактивними відходами з Франції. Цей колишній міністр закордонних справ Німеччини, пішовши у відставку, став працювати лобістом Nabucco, тобто відстоює не зелені технології, а самі як там не є сировинні. І зараз він завзято бореться з російським «Південним потоком», доводячи переваги свого газопроводу.

До речі, саме ставши членом «красно–зеленого» уряду ФРН під керівництвом Герхарда Шредера, Йошка Фішер пішов на компроміс. Замість повної відмови від ядерної енергетики тоді було прийнято рішення обмежити 30 роками термін служби німецьких АЕС.

Це важливий момент, уточнює «Німецька хвиля», який дозволяє сьогоднішньому консервативно–либеральному уряду Німеччини, не анулюючи принципового рішення про відмову від ядерної енергетики — украй непопулярною в Германії, проте не відключати до певного часу 17 атомних електростанцій, що ще діють у ФРН. Досить просто продовжити допустимий термін їх служби.

А ще це хороший приклад, що доводить, що «зелений» рух допоміг багатьом його учасникам збудувати успішну політичну кар'єру. Проте що стосується політичної програми відмови від ядерної енергетики, то тут недалеко до фіаско.

Як уїдливо відмітила газета «Російська Німеччина», «ще 25 років вітряки крутитимуться від атомних електростанцій».

У Германії намічається ренесанс ядерної енергетики, стверджує «Німецька хвиля». По всій Європі знову роблять ставку на ядерну енергетику. В світі найближчими роками може бути побудовані близько 100 нових АЕС, вже запрошені дозволи на 40. Навіть Швеція, яка 30 років тому була піонером відмови від мирного атома і прикладом для Німеччини, теж вирішила повернутися до ядерної енергетики. Вона переживає ренесанс і в Італії, Великобританії, Фінляндії, країнах Східної Європи.

Де ж ми були

Який проект — такий об’єкт

January 19th, 2011
Comments Off on Який проект — такий об’єкт

Як мінімум 9 мільйонів квадратних метрів житла повинні здати будівельники в 2011 році. Надбавка до планів цього року (7 мільйонів) — істотна. Але такий ривок сповна можливий. Основних умов, мабуть, два — збільшення об'ємів і зменшення термінів. Причому взаємозв'язок між ними пряма.

Звичайно, будувати швидше — це не означає, що заливати бетон і укладати цеглу або блоки потрібно одночасно і в дощ і в сніг. Технологія повинна дотримуватися. Але якщо прослідити всю дорогу народження будь-якого будинку, то виявиться, що часу лише на розробку і узгодження проектно–сметной документації вирушає не менше, а то і більше, ніж потім на само будівництво. «Підготовчий процес не лише довгий, але частенько ще і некерований, — розкриває проблему Сергій Молчан, голова комітету з архітектури і будівництва Міноблісполкома. — Ми зараз плануємо на два роки вперед. Складаються графіки не лише по введенню житла, але і по розробці проектно–сметной документації. Але якщо будинок в плані є, а кооператив ще не створений (що означає немає фінансування. — Прим. авт.), то почати підготовку документів ми не можемо. Виходить, завдання перед УКСом стоїть, а виконати її він не в змозі».

Та і не кожному ЖСЬК удається не загубитися в лабіринтах кабінетів і швидко зробити і погоджувати документи. А люди в нетерплячому чеканні початку будівництва починають бити в дзвони. Крім того, нерідкі випадки, коли будівельна організація вже на об'єкті, а проекту немає. Так і стоять без роботи. Інші ж підрядчики чекати не будуть. «Договори ми укладаємо лише на тій умові, що замовник в п'ятиденний термін надасть всю документацію з експертизою, — констатує В'ячеслав Туров, головний інженер — перший заступник генерального директора ВАТ «МАПІД». — Але на практиці і того простіше — до нас йдуть вже з готовим проектом». Будівельників зрозуміти можна. На кого потім списати трудочасы простою?

Наболіла проблема буде вирішена. Тепер УКСи як генеральні замовники зможуть брати пільговий кредит в Беларусбанке саме на розробку проектно–сметной документації. Навіть якщо ще не сформований ЖСЬК. Таку норму містить підписаний днями Указ Президента № 568. Засоби надаватимуться на строк до 1,5 року під гарантії місцевих виконкомів. Відсотки рекомендовані такі — ставка рефінансування плюс 3 відсотки маржа банку. На сьогодні це 13,5 відсотка річних. Але що важливе — віддавати кредити организации–заказчики будуть зовсім по інших ставках. Таким же, як при пільгових кредитах для громадян на будівництво житла. У крупних містах з населенням понад 50.000 чоловік — 5 відсотків. У містах, де проживають менше 50 тисяч   (а також Кобріне, Слуцке, Речице, Светлогорське), — 1 відсоток. Різницю гасить республіканський бюджет.

«Тепер ми зможемо, складаючи графік зведення будинків, відразу закладати в план кредитні ресурси для розробки проектно–сметной документації, — уточнює плюси Сергій Молчан. — Це один з найважливіших інструментів скорочення терміну будівництва. Коли в УКСа з'являться засоби, він зможе сам оперативно і професійно вирішувати проблему підготовки документів».

Просто жах

Вірменія сповна може викупити грузинський відрізок газопроводу Росія-Вірменія: экс-премьер

January 19th, 2011
Comments Off on Вірменія сповна може викупити грузинський відрізок газопроводу Росія-Вірменія: экс-премьер

Власті Вірменії сповна в змозі викупити грузинську ділянку газопроводу Росія-Вірменія. Про це в бесіді з кореспондентом  Новини заявив 13 листопада колишній прем'єр-міністр Вірменії Грант Багратян, коментуючи заяву президента ГНКАР (SOCAR) Ровнага Абдуллаєва про намір узяти під контроль головну газову артерію Вірменії, по якій до країни надходить російський газ.

“Вірменія сповна може собі дозволити таку покупку. За 11 місяців з країни був виведений півмільярда доларів, половини цих засобів вистачило б на придбання об'єкту, що представляє стратегічну важливість для країни”, - заявив Багратян.

Экс-премьер також вказав на те, що уряд щороку бере колосальні кредити з-за кордону, використовуючи ці засоби, наприклад, “на розвиток мідно-молібденового комбінату, належного Кочаряну” (экс-президент Вірменії Роберт Кочарян). При цьому Багратян відмітив, що пропоновані азербайджанською стороною засобу не складають і річній прибутковій частині компанії “АрмРосгазпром“, яка по суті є монополістом у сфері постачання і розподілу на внутрішньому ринку Вірменії російського природного газу.

На думку економіста, экс-мэра Єревану Ваагна Хачатряна, з економічної точки зору придбання азербайджанською стороною грузинського відрізання газопроводу не представляє небезпеки для Вірменії, оскільки газопроводом в цілому управляє російська компанія “Газпром“. Враховуючи ж політичний контекст і напруженість в стосунках Вірменія-Азербайджан, як він відзначив, можна вже зараз передбачити, яким чином скористається Баку отриманим шансом в разі відновлення війни в Карабаху. “У таких умовах, щоденні вибухи на газопроводі Вірменії гарантовані”, - вважає економіст.

На відміну від свого колеги, Хачатрях вважає, що в уряду Вірменії немає таких крупних засобів для придбання об'єкту, проте вірменська сторона могла б спробувати домовитися з грузинськими колегами з тим, аби газопровід не був переданий в управління саме ГНКАР. У відповідь, природно, Єреван повинен буде зробити певні кроки в стосунках з Тбілісі, який сьогодні переживає не кращі часи в плані економічного розвитку. Що був заходів Єревану підкреслив, що відсутність альтернативного джерела блакитного палива представляє крайню небезпеку для державної безпеки Вірменії. “Такою альтернативою міг би стати газопровід Іран-Вірменія, проект будівництва якого, проте, керівництво країни не порахувало потрібним реалізувати повністю”, - відзначив Хачатрян.

Як раніше повідомляло  Новини, президент ГНКАР(SOCAR) Ровнаг Абдуллаєв заявив 13 листопада про намір узяти під контроль газопровід Росія-Вірменія, проходящий по території Грузії і забезпечує Вірменію газом.

Він повідомив, що ГНКАР вже звернулася до власника трубопроводу - Державної газової компанії Грузії, і виразила свою зацікавленість в участі в процесі, в разі приватизації або передачі трубопроводу в управління.

Нагадаємо, що 6 липня поточного року парламент Грузії ухвалив законопроект, що виключає магістральний газопровід “Північ-південь”, по якому газ поступає з Росії до Вірменії, із списку стратегічних об'єктів і який може підлягати приватизації. Раніше Грузія дала згоду на заборону на продаж газопроводу строком на 5 років, і цей термін витікає в квітні 2011 року.

Плани Грузії продати частину газопроводу “Північ-південь” викликали занепокоєння у Вірменії у зв'язку з тим, що акції стратегічно важливого об'єкту можуть перейти під контроль Азербайджану.

Хто б подумав

Чингиз Велієв: Які питання не зачіпатимуть нові обранці азербайджанського народу

January 19th, 2011
Comments Off on Чингиз Велієв: Які питання не зачіпатимуть нові обранці азербайджанського народу

Чнгиз Велієв: Хай депутати славлять Вітчизну, “яка є, і тричі, яке буде”! “Результати прошедших 7 листопада виборів в Міллі меджліс Азербайджану не сталі несподіванкою навіть для такої аполітичної людини як я”, - заявив кореспондентові  Новини незалежний азербайджанський експерт по паливно-енергетичному комплексу, кандидат технічних наук Чингиз Велієв. По словах Велієва, “вони зайвий раз підтверджують відомий постулат класиків марксизму-ленінізму: політика є концентроване вираження економіки”.

Він упевнений, що у випадку з Азербайджаном дана концентрація досягла тієї самої високої міри, яка декларувалася в СРСР: “Народ, звичайно, інший, ідеологія - тим більше, але в наявності все той же непохитний блок однопартійців і безпартійних. Згуртованість і правильне розуміння парламентарями “політики партії і уряду” дозволять зберегти генеральний курс влади на нафтову стратегію”.

На думку експерта, “намертво забетонована стабільність в Азербайджані в справі забезпечення морозостійкості Європи за своєю значимістю набагато перевищує всі зусилля Єврокомісії по енергетиці і результати всіх самітів акціонерів проекту NABUCCO”.

Велієв продовжив: “Новий Міллі меджліс і не подумає заважати BP продовжити ставити в закритому Каспійському водоймищі наукові експерименти по морському нафтовидобуванню, що зазнали фіаско в Мексиканській затоці. Залишається сподіватися на професіоналізм глави азербайджанської Держнафтокомпанії (SOCAR) Ровнага Абдуллаєва, придбаний за роки роботи в нафтовій галузі, правда, будівельника за освітою”.

Ніхто, на думку Велієва, в новому парламенті не поцікавиться, наскільки ефективно SOCAR витрачає нафтодолари, що буквально повалилися на його голову. “Всі розуміючі слуги народу віддадуть належне керівництву держнафтокомпанії, хай і насилу добувною 7,5 млн тонн нафти в рік, але не дивлячись на це з честю що несе тяжкий тягар соціального захисту без малого 40 тисяч своїх співробітників. Як не пригадати, що містити в цій країні такий штат співробітників не може собі дозволити навіть могутній консорціум, що складається з провідних світових компаній на чолі з BP і добувний близько 35 млн тонн нафти”, додав він.

Експерт сказав також, що при всьому позитивному настрої, у нього викликає побоювання те, що цей склад парламенту остаточно поховає в Азербайджані такі економічні поняття як “рентабельність виробництва”, “окупність проекту”, “продуктивність праці”, підмінивши їх словом “доцільністю”. Наприклад, ніхто не поставить питання, чому узяті підприємствами кредити під гарантії держави, повертаються не ними ж, а з держбюджету. Або чому в республіці при кожній вибірковій кампанії обговорюється механізм повернення вкладів населення, зроблених до 1 січня 1992 року, але майже за 19 років не ухвалений навіть закон, що визнає цей борг за державою.

Велієв продовжив: “У цьому парламенті ніхто не запитає, яка віддача азербайджанських інвестицій в економіку Грузії, яка дисципліна оплати спожитих нафтопродуктів і газу цією стратегічно братською країною. Я не знаю, чи здолає новий корпус депутатів природжену інтелігентність і чи поставить не зовсім зручне питання своєму колезі, главі SOCAR: коли ще більш братська, ніж Грузія, Туреччина, нарешті, виплатить різницю в ціні за безперебійний вжиток нею азербайджанського газу, що утворилася з квітня 2008 року. І зовсім непристойно буде, якщо хтось заразом пригадає, що в останніх 2 роки долар знецінився в два рази”.

Експерт упевнений, що енергія значної частини депутатів зосередиться на реалізації своїх (і найближчих родичів) бізнес-здібностей в ненафтовому секторі економіки. На закінчення Велієв сказав: “Напевно, хватит. Навіщо продовжувати список питань, які даремно напружуватимуть народних обранців і заважатимуть їм позитивно мислити, замість законного і, звичайно, презаслуженного насолоди від свого перебування в найвищому законодавчому органі Азербайджану? Краще жодним чином не перешкоджати їм славити на кожному пленарному засіданні Вітчизну, “яка є, і яка тричі буде”.

Цікаві речі