Про якість будівництва наочна розмова велася навесні і літом. Президент ставив завдання так: перевірити новобудови, вислухати людей, недоліки усунути. Тому будівельникам було жарко не лише із-за погоди. Напружувалися по повній. Перевіряли, радилися, усували, докладали. Здавалося, що після того, як питання якості поставлене ребром, повертатися до нього вже не доведеться. Вивід має бути однозначний: наведення ладу — не тимчасова кампанія. Потрібна самодостатня система, яка будь-які проблеми недоробок залишить у минулому. Проте, схоже, повсюдно такого розуміння доки немає. Тримати себе постійно в тонусі високої відповідальності навчилися ще не всі.
Статистика така: за три квартали в різні інстанції поступило більше 25 тисяч звернень громадян з претензіями до будівельних недоробок. Гостроту проблеми показав моніторинг, який все літо проводили високі чиновники за дорученням Президента. Працювали «гарячі» телефонні лінії по питаннях якості будівництва житла. А на недавній нараді Олександр Лукашенко ще раз загострив увагу на актуальності проблеми: «Люди збирають останні копійки, економлять на чому лише можна, беруть кредити в банці, а в’їхавши в побудовану квартиру, стикаються не просто з недоробками, а з проблемами, які вимагають нових величезних матеріальних витрат. Для багатьох громадян вони стають просто непідіймальними, такими, що викликають справжній шок».
Вважаю, ці слова чиновники Міністерства архітектури і будівництва повинні були сприйняти як непорушне керівництво до дії. Але перегорнула свіжу редакційну пошту. «Протягом року зверталася в міськвиконком, облвиконком, в Мінстройархитектури з приводу утеплення швів і стінних панелей (промерзання зимою, затікання швів), — пише нам читачка з Могильова. — Були багаточисельні комісії, актів складені багато, проблеми залишаються. Хоча інші квартири в нашому будинку утеплюють повністю. Чому багатодітна сім’я повинна страждати?» У деяких повідомленнях навіть по пунктуації зрозуміло, що це крик душі: «Хто наведе лад в будівництві? У Мозирі, УКС–47, заднім числом здали будинок, плити 2–го сорту, а люди не знали! У нас в квартирі навіть унітазу немає, а квартплату вже треба платити, оскільки будинок зданий! Куди скаржитися?»
Наведені приклади датовані листопадом! Подзвонила і тим мінчанам, які розповіли нам про свій жаль ще в квітні («СБ» від 15.04.2010 р.). Проблеми мешканців 76–го удома на мінській вулиці Панченко проблемами і залишилися. Ніхто навіть не спромігся ними поцікавитися. У будинку на Воронянського відповіли: «Ліфт все ж запустили, спасибі, але до останніх питань додалося ще нерегулярне водопостачання».
Не підтверджує благостность картини і свіжий звіт Госстройнадзора. За 10 місяців перевірили об’єктів значно менше, ніж торік, а дефектів виявили в 1,4 разу більше. У 1,5 разу збільшилася кількість покарань посадових осіб. Широке вживання отримала і така міра дії на бракоробів, як припинення дії кваліфікаційного атестата. «Це європейський підхід, кваліфікаційний атестат вказує на оцінку професійних здібностей, і якщо організація позбавляється його, то ставиться під сумнів її професіоналізм», — пояснив Віктор Петруша, директор Госстройнадзора. Цього року в 16 випадках припинили дію атестата, в трьох — анулювали. Ввели в практику і такий спосіб. Будинок приймається в експлуатацію, лише якщо від всіх мешканців отримані довідки про те, що претензій немає. Проте чи вирішують ці заходи проблеми людей? Все ще немає чіткого розуміння, хто несе відповідальність. Замовники, підрядчики переводять стрілки один на одного. Та і отримати від новосела, який сидів на валізах в очікуванні квартири, будь-який папірець не представляється складною справою. Випадків покарання хоч кого–то, хто входив в комісію, що приймає будинок, немає. Як немає і покараних за невирішені проблеми.
Виходить, що будівельники віднеслися до критики, як до тимчасової кампанії? Вирішили, що з часом шум стихне? Думаю, марно.
«Крива стіна не вивезе»