Пам’ятники історії і культури в Сирії відкривають найважливіші періоди становлення сучасного суспільства.
Історія цивілізації в Сирії почалася «від сохи»: територія сучасної Сирії входить в так званий Родючий півмісяць — регіон Близького Сходу, де ще в кам’яному столітті виникли перші вогнища прадавнього землеробства і скотарства і перші міські культури.
У 2008 г Програма ООН по довкіллю (UNЕР) і Організація Об’єднаних Націй по питаннях освіти, науки і культури (ЮНЕСЬКО) обнародували план по включенню близькосхідних територій, відомих як Родючий півмісяць, в список об’єктів Усесвітньої спадщини. Багато учених вважають, що біблейський Едемський сад знаходився саме в Родючому півмісяці.
Згідно заяві ЮНЕСЬКО, Родючий півмісяць може увійти до списку об’єктів Усесвітньої спадщини в 2011 р.
До комплексу пам’ятників, залишених Сирії історією, в цій країні відносяться з належною пошаною — проводять реставрацію, підтримують музеї і наукові дослідження, тут багато років працюють міжнародні археологічні експедиції.
Дамаск, столиця Сирії, — одне з прадавніх міст світу. Вік перших згадок про нього — приблизно чотири з половиною тисячі років. Старе місто дамаску цілком внесене до списку Усесвітньої спадщини, як унікального об’єкту. У нім до цих пір збереглося античне планування. Вулиця Мідхат Паша колись називалася Віа Ректа — Пряма вулиця.
Вона до цих пір пересікає місто зі сходу на захід. Саме на цю вулицю привели до нікому Іуді майбутнього апостола Павла, що осліпнув по дорозі до дамаску. Каплиця Святого Ананії, де колись збиралися перші християни, збереглася і сьогодні належить чернечому ордену францисканцев.
Коли халіф Аль-Валід I забрав у християн храм Святого Іоана Крестітеля, як компенсація він повернув общині каплицю Святого Ананії. А на підставі храму Іоана Крестітеля була побудована одна з найпрекрасніших мечетей світу — мечеть Омейядов. Голову Іоана Крестітеля, що зберігалася в християнському храмі, халіф наказав помістити в мармурову гробницю в окремій каплиці, куди до цих пір ходять молитися християни.
У Національному музеї в дамаску зберігаються знамениті фрески на біблейські сюжети з синагоги античного міста Дура-Европос, які сьогодні є перлиною колекції музею.
Ці фрески, що датуються III ст, біблейські герої яких змальовані в грецькому, римському і парфянському одязі, підтверджують що далеко не всі єврейські общини дотримували заборону на зображення людей.
Багатющі збори предметів з розкопок на території Сирії в Національному музеї включають і перший в світі алфавіт, створений в місті-державі Угаріт, що існувала в II тисячолітті на побережжі Середземного моря, в Північній Сирії.
Розкопки в Угаріте показали, що ця високорозвинена торгівельна цивілізація уміла будувати прекрасні палаци, в яких були навіть водопровід, туалети і каналізація, а меблі інкрустувалися золотом, лазуритом і слоновою кістю. Знахідки з Угаріта представлені в Національному музеї в залі Древньої Сирії.
Археологічні розкопки, що постійно продовжуються, в Сирії приносять все нові фундаментальні відкриття. Так, в історію людства недавно повернена держава Катна (на підлога-дорозі між Алеппо і дамаском), що існувала 3500 років тому і що створило прекрасні зразки архітектури і ювелірного мистецтва. Сирійські, німецькі і італійські археологи продовжують досліджувати древню Катну.
ЦІКАВІ ФАКТИ
| Мечеть Омейядов в дамаску, побудована між 706 і 715 р., — одна з прадавніх в світі. Вважається, що саме тут з’явилися перші мінарети.
| У III ст н.е. державою і містом Пальмірою, що підпорядкував собі всю Сирію, а також східну частину Малої Азії і Єгипет, управляла жінка — цариця Зенобія. При цій високоосвіченій правительці Пальміра пережила епоху розквіту, правда недовгу. Імператор Авреліан в 272 р. розбив військо Зенобії, а її самої два роки опісля провів по Риму в золотих ланцюгах.
| У 1920 г було знайдено древнє місто Дура-Европос, засноване в 300 г до н.е. Сельовком I Никатором, сподвижником Олександра Македонського. Журналісти назвали ці руїни Помпеями сирійської пустелі — пам’ятники архітектури, фрески, документи і речі античної епохи прекрасно збереглися завдяки клімату пустелі.
