Про рибницьку галузь
По осені рахують не лише курчат. Підводять підсумки роботи і рибгоспи. Спускають і обловлюють ставки. 2010 рік для галузі склався сприятливо, завіряють в департаменті по меліорації і водному господарству Мінсільгосппроду. Правда, одну біду викоренити все ніяк не удається.
Досяжна ставкова риба не залишає байдужими кримінальних рибалок. Немає тижня, аби в міліційних зведеннях не з’явилося повідомлення про затримання браконьєрів на Брестчине. Частіше за останніх зависає в мережах, що браконьєрять, рибгосп «Соколово». Лише у жовтні одна компанія вивудила в тутешніх водах 89 кілограмів риби, інша — 150. У рибгоспі «Локтиши» витягнули 165 кілограмів. В рибгоспів слабка охорона, нарікають фахівці. І радять не купувати рибу з рук. Може, це і вихід. Але якщо старенька з великою корзиною продає в брестського колгоспного ринку свіжу щуку, яку рибгоспи привозять дуже рідко, спокуса велика. Щука і фарширована хороша, і суп з неї відмінний.
Бувалі рибаки дивуються, що ринки і магазини пропонують настільки мізерний вибір ставкової і річкової риби. Адже сьогодні більше сотні державних і приватних структур володіє водними угіддями. І гроші на зарибнення витрачаються чималі.
Самому забезпечити сім’ю рибою, звичайно, цікавіше, але не завжди просто. Розуміння між рибаками і господарями водоймищ буває не завжди. У нинішньому році неприємні інциденти на Брестчине продовжувалися. Це і колективний лист рибалок голові облвиконкому з приводу зарибнення озер в Малорітськом районі, і скарги на орендаря в Івановському, і, нарешті, підвищення «цінника» для аматорів на Бобровічськом озері під Івацевічамі. Тут з’явився новий власник, і відразу з 11 до 20 тисяч рублів піднялися ціни на любительську рибалку. Навіть в’їзд на територію став платним. Крім того, заборонили виходити на воду на човні з мотором. Це обмеження викликало обурення місцевих жителів, які переправлялися на інший берег за журавлиною. Рибалки тепер прагнуть об’їжджати Бобровічи стороною. І кому, скажіть, це вигідно? Адже в тутешніх місцях і агроэкоусадьбы «під рибаків» відкриті, і теплохід на воду спустили.
Про зміни на Бобровічськом чутка і інтернет рознесли інформацію швидко — це озеро у любителів відпочинку з вудкою, можна сказати, культове. Але далеко не кожен сільський рибак знає правила, які встановлюють орендарі на менш відомих водоймищах. Адже ще на під’їзді до озера або річки, які в оренді, мають бути інформаційні щити. Якщо заплатила рибалка і нічого не зловив, сміливо можна вимагати компенсацію від господаря — з чеком в руці, зрозуміло. Якщо орендар говорить, що нікому нічого не повинен, заручитеся свідками, аби потім притягнути хитруна до відповідальності. На жаль, незрідка скарги розчарованих рибаків нічим не підкріплені і розбирати їх — порожня справа.
Риболови–любітелі, а їх в нашій країні як мінімум мільйон (на риболовецьких интернет–сайтах «гуляє» така цифра), пропонують ввести єдиний риболовецький квиток. Може, це теж вихід, раз з року в рік — спори і конфлікти між рибаками і орендарями?..
Але що ж рибгоспи, справа честі яких забезпечити кожного з нас рибою? Говорять, цього року вирощено 17,7 тисяч тонн коропа, товстолобика, білого Амура і інших видів. Солідна цифра. У перспективі навіть планується замістити білоруською продукцією імпортну в’ялену і копчену рибу. Тому всі наші рибгоспи, що виробляють більше тисячі тонн в рік, вже наступного року матимуть переробляючі цехи. Сміливі плани. Але, погодитеся, раз в рибницьку галузь вкладаються серйозні засоби на техперевооружение, вміст ставків, їх зарибнення, то не завадило б подумати, як охороняти володіння від браконьєрів. Поки ж рыбаки–нелегалы безсоромно користуються ситуацією. На відміну від чесних рибалок, яких може образити кожен орендар.