Ванадзорський офіс цивільної асамблеї Хельсінкі подав до Адміністративного суду позов проти міністра оборони Вірменії Сейрана Оганяна.

Як повідомив в четвер в бесіді з Радіо Свобода” представник Ванадзорського офісу цивільної асамблеї Хельсінкі, адвокат Артак Зейналян, причиною для звернення до адміністративного суду стала відмова міністра надати дані про число загиблих в армії військовослужбовців термінової і контрактної служби в 2009 році.

“Міністр оборони відмовився надати запрошувану інформацію з тією мотивацією, що ця інформація, згідно наказу міністра оборони, є секретною, – відзначив Зейналян. – Потім ми звернулися до міністра оборони з проханням надати той наказ, де говориться, що вказана інформація є секретною”, – продовжив Зейналян. За його словами, і цього разу з Міністерства оборони відповіли, що наказ, який встановлює, що вказана інформація є секретною, у свою чергу також є секретним.

Grani

Зла вистачає

Діти адвоката Шмідта

Не вір, не бійся, не плати

“В результаті, мій клієнт звернувся до суду, аби суд визнав факт порушення права на здобуття інформації, визнав недійсним цей уривок даного наказу і зобов’язав надати цю інформацію”, – відзначив адвокат.

В четвер в Адміністративному суді відбулося чергове закрите судове засідання у зв’язку з вказаним позовом. Представник міністра оборони в суді Вазі Ованнісян відмовився відповідати на питання Радіо Свобода”.

Згідно даним Міністерства оборони Вірменії, торік в озброєних силах унаслідок нестатутних стосунків і самогубств загинули 18 військовослужбовців. Цього року вже відомо про 9 подібних жертв.

Банки цього року істотно збільшили свій прибуток.

Щиро радію за наші банки. «Вихід системи з кризи в наявності — банки цього року істотно збільшили свій прибуток», — розділяє мій настрій один з новинних интернет–ресурсов. І підкріплює свій вивід цифрами: «За станом на 1 жовтня прибуток, отриманий білоруськими банками, досяг рекордних 1,205 трлн. рублів. Для порівняння: за аналогічний період минулого року прибуток банків складав 764,4 млрд. рублів. Таким чином, дохід банківського сектора цього року виріс на 57,6 відсотка».

Проте радість моя була б повніша, якби банки своїм зростаючим прибутком ділилися. Не прямо, звичайно. Але якщо їх заробітки так добре зростають, чому не дешевшають кредити?

Ось офіційна статистика. По ній з початку року кредитні ставки знизилися на відсоток з гаком. Правда, стороннього спостерігача деякі зіставлення можуть навіть здивувати. Наприклад, на сайті Нацбанку значиться, що середня ставка по кредитах, виданих у вересні на термін більше року, склала 10,7 відсотка річних. А депозити в цьому ж місяці притягувалися під 16,1 відсотка. Ось погляне іноземець і прийде до твердого переконання: наша банківська система краща за будь-яку добродійну організацію. Узяв кредит під 10 відсотків, поклав у вклад під 16 і радій життю.

Я, звичайно, розумію, що середня ставка — це як температура по лікарні. На її загальне значення природним чином впливають пільгові житлові кредити. Але, може, тоді їх варто враховувати як окремо? Адже кожен, хто мав щастя укласти звичайний кредитний договір, прекрасно знає, що і середні 19 відсотків по кредитах до року — ще пошукати. Особливо якщо вважати з щомісячною додатковою платою за обслуговування, комісіями за розгляд документів, обналичивание, перерахування і інше.

Банкам, звичайно, поставлено в обов’язок розкривати реальну вартість кредитів. З врахуванням всіх бонусів. Що вони загалом і роблять. Але в більшості випадків досить своєрідно. На сайтах є розділи «Методика розрахунку повної процентної ставки». А там формула, зробити обчислення по якій зможе, мабуть, лише професіонал. Навіть з врахуванням всіх супутніх пояснень. Проте більш всього цікаво ось що: чому в офіційні статистичні звіти потрапляють саме заявлені ставки, а не реальні? Що показує така інформація? Чим вона корисна?

Така неясність, погодитеся, додає до радості за успіхи банків гіркуватість простого питання: а за чий рахунок?

Автор публікації: Дмитро КРЯТ