Наш чемпіонат країни — це така першість, в якій бере участь багато команд, але, судячи по останніх сезонах, перемагає завжди БАТЕ. У Бобруйську борисовчане, що надихнули напередодні закладкою першого каменя в підставу свого майбутнього красавца–стадиона, хоч і пропустили першими, але перемогли у результаті без тіні сумніву. Легко і невимушено, немає у них на внутрішньому фронті суперників. Ось вже п’ять років підряд. Представимо ж вам тих, хто кував чергову перемогу.

Сергій Веремко. 28 років. З тих пір, як в 2007 році, провівши прекрасний сезон у складі «Німану», Сергій був визнаний кращим воротарем країни, він перебрався в БАТЕ і звання кращого не віддає нікому. Навряд чи поступиться і цього разу. Починав кар’єру він в Мінську, в «Динамо». Потім виїхав до України, провів 4 сезони в харківському «Арсеналі», після чого підписав контракт з «Німаном». Ну а далі ви знаєте.

Олександр Юревіч. 31 рік. Цей лидский вихованець, що зробив собі ім’я в «Шахтарі», в БАТЕ остаточно виріс в кращого захисника країни. Втім, в цьому немає нічого дивного, якщо пригадати характеристику, яку дав Саше його перший тренер Іван Прохоров: «Непростий хлопчик, як всі талановиті, йоржистий, але до справи серйозно личив. Футбол для нього був головним захопленням. Пам’ятаю, збереться Сашка на дискотеку, штанці нагладжені надіне, сорочку білу, а по дорозі, проходя мимо стадіону, побачить мужиків, що ганяють у футбол. І забуває про все — до темноти з ними бігає. У нагладжених штанях.»

Ігор Шитов. 24 роки. Народився в Полоцке, транзитом через мінське «Динамо» виявився в «Торпедо», а вже звідти перебрався в БАТЕ. Вважається одним з найперспективніших футболістів країни і за словом в кишеню не лізе. Напередодні старту команди в груповому етапі Ліги Європи Ігор заявив, що «БАТЕ є фаворитом групи, а від київського «Динамо» залишилося лише славне ім’я». Виявилось, що так і є.

Сергій Сосновський. 29 років. Його прізвисько — Сосна, високий і статний захисник, що прекрасно уміє грати головою. Саме його голи вивели БАТЕ в груповий етап Ліги чемпіонів в 2008 році. Сподіваємося, що виведуть ще не раз. Вихованець мінського футболу, але в БАТЕ переїхав з «Німану».

Артем Радьков. 25 років. Народився в Могильові. У 2007–м став кращим захисником Білорусі, поспішив виїхати до Росії, до «Химки», але швидко зрозумів, що в БАТЕ набагато краще, і повернувся. Явно не помилився.

nМаксим Бордачев. 24 роки. Вихованець гродненського футболу, в БАТЕ, правда, що попав з МТЗ–РІПО. Самий, мабуть, швидко прогресуючий футболіст в країні. Справжня «електричка», флангові підключення якої вносять до рядів суперників паніку.

Олександр Володько. 24 роки. У селі Мотоль народився перший президент Ізраїлю Хаїм Вейцман і цей парубок. Не так і мало для містечка в Брестської області. Виявившись в 18 років у складі «Динамо», він зумів звернути на себе увагу клубу Борисова і тепер важко уявити собі БАТЕ без цього головатого футболіста в центрі півзахисту.

Дмитро Ліхтаровіч. 32 роки. Капітан і аксакал. Шестикратний чемпіон країни (п’ять з них — у складі БАТЕ, а в 1999 році у складі рідного «Дніпра»).

Ренан Брессан. 22 роки. Найвідоміший бразилець в нашому чемпіонаті. Перший професійний контракт підписав з командою зі свого рідного міста Тубаран, грав за 150 доларів в місяць. У одному з показових матчів його відмітив агент і запропонував два варіанти працевлаштування, «Вітебськ» і «Карпати», але контракт Брессан уклав з «Гомелем». У його складі був визнаний кращим легіонером чемпіонату і перебрався в БАТЕ. Готовий набрати білоруське громадянство і виступати за нашу збірну. А нам такі люди в як потрібні!

Олександр Павлов. 26 років. У команді просто зобов’язаний бути хоч один рудий — на щастя. Може, тому БАТЕ так везе і в нинішньому сезоні команда виграла все, що лише можна виграти? Уродженець Белинічей в БАТЕ переїхав з «Дніпра», і його адаптація в новій команді трохи затягнулася. Нинішній рік, мабуть, кращий для Павлова у складі БАТЕ, але здатний він, звичайно, на більше.

Артем Кінцевий. 27 років. Він вже був чемпіоном країни у складі БАТЕ в 2002 році. Після чого вирішив зростати і виїхав не абикуди, а до московського «спартака». Проте кар’єра там не задалася, Артем довго мотався по російських клубах, повернувся до Білорусі, грав в МТЗ–РІПО, але будинок є будинок, і він знову виявився в БАТЕ. Припав дуже до двору і додав команді грунтовності.

Павло Нехайчик. 22 роки. БАТЕ для нього рідний клуб, і виріс тут футболіст Нехайчик з того, що подає надії в зрілого майстра. Дух захоплює від того, якого класу це буде гравець року через три.

Дмитро Бага. 20 років. Справжнє відкриття сезону, футболіст, що здатний однаково вдало зіграти на декількох позиціях, володіє всіма необхідними якостями, аби зробити блискучу кар’єру.

Едгар Олехновіч. 23 роки. Якщо врахувати, що перший сезон в БАТЕ у вихованця брестського «Динамо» пішов на притирання до нової команди, то залишається лише констатувати, що з його придбанням керівництво борисовчан минулою восени явно не помилилося.

Максим Ськавиш. 20 років. Молодий, та ранній. Злий і агресивний нападаючий, який, здається, на полі не боїться нічого і нікого. Не дивлячись на юний вік, вже давно в основній обоймі команди.

Віталій Родіонов. 26 років. Вихованець вітебського футболу, професійну кар’єру початків в клубі «Локомотиві–96» в 2001 році. Вже тоді звертав на себе увагу технічною, швидкою і нестандартною грою. Проте ім’я собі зробив в БАТЕ, якому спробував змінити з німецьким «Фрайбургом», але, на щастя для обох, вчасно повернувся.

Обіграти цю команду, в якій кожен гравець — особа, сьогодні у нас не під силу нікому. Основна заслуга в цьому, звичайно, тренерського штабу на чолі з Віктором Гончаренко і голови клубу Анатолія Капського. Всі вони — чемпіони.