Про ядерну енергетику
«Зелені» активісти Німеччини пережили свою зоряну годину Вся Європа спостерігала за тим, як вони приковували себе до рейок, владнували загороди на дорозі дотримання поїзда з атомними відходами і навіть робили підкопи під залізничне полотно. Здавалося, ще небагато — і пустять склад під укіс, влаштують ядерний могильник завчасно.
Втім, страхи виявилися марними. Поїзд благополучно прибув в пункт призначення — товарну станцію в місті Данненберг у федеральній землі Нижня Саксонія. Він доставив 11 ємкостей, що містять близько 123 тонн відходів, які прошли процес переробки на підприємстві у французькому місті Аг. А потім колона тягачів з контейнерами Castor досягла сховища в Горлебене.
Як мовиться, дякую всім, всі вільно.
Та пробачать мою іронію учасники акцій протесту, я зовсім не ставлю під сумнів щирість їх намірів. Коли вони говорять, що сам поїзд «в два рази небезпечніше Чорнобиль», будь-яке серце мерзне.
Проте «рейкова війна» здається декілька що запізнилася після того, як нинішній федеральний уряд пустив під укіс зразково-показовий проект минулого «красно–зеленого» уряду — вихід з ядерної енергетики.
Нагадаю, що бундестаг вирішив продовжити терміни дії АЕС в Германії до 2035 року. Німецький парламент схвалив урядовий законопроект про продовження термінів дії 17 працюючих АЕС: побудованих до 1980 року — на 8 років, після 1980–го — на 14 років, тобто до 2035 року. За це рішення проголосували депутати ХДС/ХСС і СВДП, створюючі більшість в бундестагу.
До речі, по деяких вельми обережних оцінках, продовження хоч би на 10 років терміну роботи німецьких АЕС забезпечить енергетичним концернам додатковий прибуток у розмірі 50 мільярдів євро. Думаю, це не останній аргумент, що зіграв роль у вирішенні бундестагу. Лобіювання ділових інтересів в Германії, між іншим, справа сповна законна.
Мене цікавить інше: чому в рядах протестуючих ми не побачили Йошку Фішера? Цього непримиренного «зеленого» бунтаря, що теж колись приковував себе до рейок.
Я «погуглила», ніж сьогодні займається легендарний Йошка Фішер, колишній лідер Партії «зелених» і взнала: йому сьогодні не до боротьби з радіоактивними відходами з Франції. Цей колишній міністр закордонних справ Німеччини, пішовши у відставку, став працювати лобістом Nabucco, тобто відстоює не зелені технології, а самі як там не є сировинні. І зараз він завзято бореться з російським «Південним потоком», доводячи переваги свого газопроводу.
До речі, саме ставши членом «красно–зеленого» уряду ФРН під керівництвом Герхарда Шредера, Йошка Фішер пішов на компроміс. Замість повної відмови від ядерної енергетики тоді було прийнято рішення обмежити 30 роками термін служби німецьких АЕС.
Це важливий момент, уточнює «Німецька хвиля», який дозволяє сьогоднішньому консервативно–либеральному уряду Німеччини, не анулюючи принципового рішення про відмову від ядерної енергетики — украй непопулярною в Германії, проте не відключати до певного часу 17 атомних електростанцій, що ще діють у ФРН. Досить просто продовжити допустимий термін їх служби.
А ще це хороший приклад, що доводить, що «зелений» рух допоміг багатьом його учасникам збудувати успішну політичну кар’єру. Проте що стосується політичної програми відмови від ядерної енергетики, то тут недалеко до фіаско.
Як уїдливо відмітила газета «Російська Німеччина», «ще 25 років вітряки крутитимуться від атомних електростанцій».
У Германії намічається ренесанс ядерної енергетики, стверджує «Німецька хвиля». По всій Європі знову роблять ставку на ядерну енергетику. В світі найближчими роками може бути побудовані близько 100 нових АЕС, вже запрошені дозволи на 40. Навіть Швеція, яка 30 років тому була піонером відмови від мирного атома і прикладом для Німеччини, теж вирішила повернутися до ядерної енергетики. Вона переживає ренесанс і в Італії, Великобританії, Фінляндії, країнах Східної Європи.