Чнгиз Велієв: Хай депутати славлять Вітчизну, “яка є, і тричі, яке буде”! “Результати прошедших 7 листопада виборів в Міллі меджліс Азербайджану не сталі несподіванкою навіть для такої аполітичної людини як я”, – заявив кореспондентові Новини незалежний азербайджанський експерт по паливно-енергетичному комплексу, кандидат технічних наук Чингиз Велієв. По словах Велієва, “вони зайвий раз підтверджують відомий постулат класиків марксизму-ленінізму: політика є концентроване вираження економіки”.
Він упевнений, що у випадку з Азербайджаном дана концентрація досягла тієї самої високої міри, яка декларувалася в СРСР: “Народ, звичайно, інший, ідеологія – тим більше, але в наявності все той же непохитний блок однопартійців і безпартійних. Згуртованість і правильне розуміння парламентарями “політики партії і уряду” дозволять зберегти генеральний курс влади на нафтову стратегію”.
На думку експерта, “намертво забетонована стабільність в Азербайджані в справі забезпечення морозостійкості Європи за своєю значимістю набагато перевищує всі зусилля Єврокомісії по енергетиці і результати всіх самітів акціонерів проекту NABUCCO”.
Велієв продовжив: “Новий Міллі меджліс і не подумає заважати BP продовжити ставити в закритому Каспійському водоймищі наукові експерименти по морському нафтовидобуванню, що зазнали фіаско в Мексиканській затоці. Залишається сподіватися на професіоналізм глави азербайджанської Держнафтокомпанії (SOCAR) Ровнага Абдуллаєва, придбаний за роки роботи в нафтовій галузі, правда, будівельника за освітою”.
Ніхто, на думку Велієва, в новому парламенті не поцікавиться, наскільки ефективно SOCAR витрачає нафтодолари, що буквально повалилися на його голову. “Всі розуміючі слуги народу віддадуть належне керівництву держнафтокомпанії, хай і насилу добувною 7,5 млн тонн нафти в рік, але не дивлячись на це з честю що несе тяжкий тягар соціального захисту без малого 40 тисяч своїх співробітників. Як не пригадати, що містити в цій країні такий штат співробітників не може собі дозволити навіть могутній консорціум, що складається з провідних світових компаній на чолі з BP і добувний близько 35 млн тонн нафти”, додав він.
Експерт сказав також, що при всьому позитивному настрої, у нього викликає побоювання те, що цей склад парламенту остаточно поховає в Азербайджані такі економічні поняття як “рентабельність виробництва”, “окупність проекту”, “продуктивність праці”, підмінивши їх словом “доцільністю”. Наприклад, ніхто не поставить питання, чому узяті підприємствами кредити під гарантії держави, повертаються не ними ж, а з держбюджету. Або чому в республіці при кожній вибірковій кампанії обговорюється механізм повернення вкладів населення, зроблених до 1 січня 1992 року, але майже за 19 років не ухвалений навіть закон, що визнає цей борг за державою.
Велієв продовжив: “У цьому парламенті ніхто не запитає, яка віддача азербайджанських інвестицій в економіку Грузії, яка дисципліна оплати спожитих нафтопродуктів і газу цією стратегічно братською країною. Я не знаю, чи здолає новий корпус депутатів природжену інтелігентність і чи поставить не зовсім зручне питання своєму колезі, главі SOCAR: коли ще більш братська, ніж Грузія, Туреччина, нарешті, виплатить різницю в ціні за безперебійний вжиток нею азербайджанського газу, що утворилася з квітня 2008 року. І зовсім непристойно буде, якщо хтось заразом пригадає, що в останніх 2 роки долар знецінився в два рази”.
Експерт упевнений, що енергія значної частини депутатів зосередиться на реалізації своїх (і найближчих родичів) бізнес-здібностей в ненафтовому секторі економіки. На закінчення Велієв сказав: “Напевно, хватит. Навіщо продовжувати список питань, які даремно напружуватимуть народних обранців і заважатимуть їм позитивно мислити, замість законного і, звичайно, презаслуженного насолоди від свого перебування в найвищому законодавчому органі Азербайджану? Краще жодним чином не перешкоджати їм славити на кожному пленарному засіданні Вітчизну, “яка є, і яка тричі буде”.