Home > Де ж ми були > Баланс на грані

Баланс на грані

January 19th, 2011

У Клічеве є будинок, в який страшно заходити. І проте там живуть люди. На сходовому майданчику погляд мимоволі упирається в провисшие перекриття стелі: не рівна година — звалиться штукатурка. Те, що вона падає тут регулярно, помітно по слідах на підлозі. На стінах — бувала стара проводка, яку міняти, схоже, треба було ще років десять тому. З 8 квартир половина порожня. У нежитлові приміщення краще не сунутися: дошки підлоги, що підгнили, навряд чи витримають. Якщо вночі поглянути через люк на горище, крізь діри в даху можна побачити. зоряне піднебіння.

Втім, мешканцям не до романтики. Їх хвилює питання, як жити в таких умовах. У будинку — пічне опалювання: «грубка» в кожній квартирі. Проте пожежні днями заборонили ними користуватися. Але що товчу від тієї заборони: хоч і небезпечно, а поліна в топках горять щодня. Не замерзати ж.

До такого стану будинок дійшов не за один рік. І навіть не за десятиліття. Хазяйка однієї з квартир Ніна Соланчук згадує про ЧП, що сталося ще в радянські часи. У одній з кімнат звалилася балка перекриття і впала на новий кольоровий телевізор «Темп», який Ніна Федорівна купила в кредит за 700 рублів. Втрату техніки їй ніхто не відшкодував. Як, втім, і ремонт ніхто не допоміг зробити. Балку хазяйка разом із знайомими сама на місце ставила.

— Кілька років тому взагалі ледве не згоріла, — продовжує вона невеселу розповідь. — Вночі в кухні запалала проводка. Сама спала, запаху диму не чула. Щастя, що незадовго до цього прихистила ворону з поламаним крилом. Ось птиця і врятувала мене своїм криком.

Про проблеми будинку Ніна Соланчук впродовж багатьох років говорила керівникам сільськогосподарського підприємства «Ольсу», яке є власником житла. Поводилася із скаргами і в райвиконком. Але справа з місця не рухалася. У власника не було грошей на ремонт. Навіть у договір найму житлового приміщення записали: «Через відсутність засобів капітальний ремонт і реконструкція вироблятися не будуть. У зв'язку з цим відрахування на капремонт стягуватимуться в половинному розмірі». Знущальна по відношенню до квартиронаймачів постановка питання, інакше не скажеш: нічого вам не зробимо, але гроші ви все одно платити повинні.

А райвиконком не мав права вкладати бюджетні кошти в ремонт чужого житла. Будинок продовжував руйнуватися. Ніна Федорівна, що не витримала поневірянь, звернулася в Комітет держконтролю Могильовської області. Незабаром після її звернення дом–развалюху прийняли в комунальну власність.

— Тепер у мене голова болить, що з ним робити, — нарікає директор місцевого жилкомхоза Валентін Язвінський. — Стан конструкцій обстежували фахівці інституту «Могильовгражданпроєкт». Залежно від винесеного ними висновку вирішуватимемо, як поступити: або вкладати засоби в ремонт, або розселяти людей. У Клічеве, правда, облаштованих квартир немає — лише кімнати в гуртожитку. А ось в навколишніх селах порожні квартири є. Їх і зможемо запропонувати мешканцям, якщо вони погодяться на переїзд.

Але найпростіший спосіб допомогти людям без проблем пережити зиму — ремонт будинку. Аби привести в порядок проводку і печі, знадобиться не так багато засобів і часу. Голова Клічевського райвиконкому Франтішек Вощило завірив: «Людей напризволяще не кинемо. Допоможемо всім, чим потрібно».

Адже такій ситуації можна було уникнути, якби колишній власник стежив як треба за своїм майном.

— Прогавили, — визнає директор сільськогосподарського підприємства «Радгосп «Ольсу» Ігор Ськороходов. — За будинком не дивилися, всю увагу приділяли виробництву.

Керівник не приховує: лише після того, як історія із занепалим будинком отримала розголос, в «Ольсі» була створена комісія, що обстежила все житло, що належить сільгосппідприємству. Правда, подібних розвалищ вона більше не виявила.

— Немає жодного сільськогосподарського підприємства, яке не мало б на своєму балансі житлових будинків, — коментує провідний фахівець управління контролю за роботою агропромислового, лісогосподарського і природоохоронного комплексів Комітету держконтролю Могильовської області Федір Більдюгов. — Але в той же час в господарствах немає фахівців, які стежили б за житлом. Та і вважається це чем–то другорядним. Тому ми за те, аби житло передавалося на баланс комунальним підприємствам. Процес передачі на Могильовщине йде, але дуже повільно.

Де ж ми були

Comments are closed.