П’ятого листопада в Ухте стартував конкурс для підлітків «Даєш молодь без наркотиків!».

Захід проводиться в рамках довгострокової цільової програми «Зміцнення правопорядку і суспільної безпеки в МОГО «Ухта» на 2009-2011 роки» і Всеросійській антинаркотической акції «Здоров’я дітей – недоторканний запас нації».

Юні ухтинцы до 18 років можуть внести вклад до боротьби з наркоманією і виразити своє відношення до проблеми в будь-якій техніці – малюнку, плакаті, аплікації, орігамі, макеті, виробі, електронній презентації і так далі. Роботи оформляються у вільній формі, з вказівкою контактній інформації автора (Ф.І.О., вік, телефон).

Конкурсні матеріали приймаються до 5 грудня 2010 року за адресою: м. Ухта, проспект Леніна, будинок 40, центральна бібліотека.

Метою конкурсу є профілактика шкідливих звичок серед молоді і активізація творчого потенціалу юних ухтинцев. До речі, конкурсні роботи авторам не повернуть. Їх планують використовувати в подальшій боротьбі за здоровий спосіб життя, пише газета «Ухта».

Бюджет Воронежської області на 2011 рік і плановий період 2012 і 2013 років був прийнятий в першому читанні на засіданні воронежської обласної Думи 12 листопада, повідомили кореспондента  Новини в прес-службі парламенту.

Доходи бюджету-2011 складають 43.760,6 млн рублів, витрати – 45.897,0 млн рублів, дефіцит – 2.136,4 млн рублів або 6,5%. Близько 72% витрат бюджету складають засоби на соціально-культурну сферу. За словами спікера Володимира Ключникова, нинішні параметри головного фінансового документа області попередні: “Ми доки не знаємо, скільки грошей отримає регіон з федерального центру на реалізацію програм загальнодержавного значення”.

В ході “нульового” читання бюджету обласний уряд врахував зауваження парламентарів і контрольно-рахункової палати, скоректувавши первинний варіант документа. Згодне йому доходи обласного бюджету складуть 43,76 млрд. рублів, витрати – 45, 897 млрд. рублів. Ці цифри більш ніж на 201 млн рублів більше вказаних в первинному проекті бюджету. Прибуткова частина збільшилася головним чином за рахунок підвищення прогнозів собираемости основних податків – на такий резерв вказали фахівці КСП. Крім того, уряд розраховує вивести з тіні певну долю заробітної плати, яку працедавці сьогодні платять за “сірими” схемами, вирушають від оподаткування. Основна доля витрат, що підвищилися, піде на індексацію соціальних виплат і інші заходи соціальної підтримки. Розмір дефіциту бюджету практично не змінився, він складе 2,138 млрд рублів або 6,5%.

Голова Комітету з бюджету і податків Олександр Веріковський відзначив, що в своєму рішенні за підсумками обговорення проекту бюджету Комітет з промисловості, транспорту і зв’язку, підтримавши документ в цілому, відзначив, що вважає недостатнім фінансування дорожнього будівництва і рекомендує збільшити витрати на ці цілі до 2 млрд рублів. Голова контрольно-рахункової палати В’ячеслав Олемськой назвав бюджет-2011 “компромісом між необхідним фінансуванням соціальних виплат і модернізацією економіки регіону”. Як випливає з матеріалів, представлених депутатам керівником Департаменту фінансово-бюджетної політики Воронежської області Надією Сафонової, засоби на соціальну сферу і культуру складуть близько 72% всіх витрат бюджету, ще 13% – засоби на розвиток економіки Воронежської області, частина, що залишилася, призначена для забезпечення безпеки регіону. Глава КСП також відзначив, що в проект бюджету включено чотири цільові програми, які мають бути затверджені до кінця поточного року.

Член фракції КПРФ депутат Костянтин Ашифін відзначив, що в умовах, коли дефіцит бюджету планується погашати за рахунок залучення кредитних ресурсів, витрати на обслуговування держборгу постійно збільшуватимуться, створюючи додаткове навантаження на бюджет. “До кінця 2011 року такі витрати складуть до 400 млн рублів”, – пояснив депутат. Крім того, на думку комуністів, недофінансування цільових програм в цілому складає порядка 50%, причому деякі програми отримують лише 5% необхідних для їх реалізації коштів.

У результаті бюджет був прийнятий в першому читанні: 38 “за” і 5 “проти”.

ТБІЛІСІ, 10 ниючи – Новини-Грузія. Кінорежисер Віталій Манський, що побував в Тбілісі на першому Фестивалі російського кіно, в бесіді з журналістами повідомив, що в ході перебування в Грузії у нього з’явилася ідея організувати в рамках того, що проводиться їм в Москві Фестивалю документального кіно, спеціальну програму грузинських фільмів.

Режисер розповів, що до цього рішення його підштовхнули наслідки війни між Грузією і Росією в 2008 році.

“Будучи керівником Фестивалю документального кіно два роки тому, вперше за історію фестивалю, де ми вручаємо премії кіно зі всіх країн світу, я зіткнувся з такою ситуацією – ми запросили до участі дуже цікаву грузинську картину, зроблену в Росії російською мовою. І одержали від режисера лист – ви повинні розуміти, що в ситуації, що склалася, я не можу дозволити собі і своїй картині участвоать в російському фестивалі”, – розповів Манський.

“І скільки я не намагався пояснити, що ми взагалі для іншого створені і так далі, я не зміг переконати режисера. І коли мені запропонували приїхати до Тбілісі на Фестиваль зі своєю картиною, я вмить погодився,  оскільки у мене був накопичений набір аргументів для режисера, що відмовився. І поспілкувавшись з людьми, завдяки новим друзям, мені навіть організували поїздку в табір біженців недалеко від Тбілісі, і там я теж багато спілкувався з людьми, я накопив цих відчуттів і хочу цю поїздку перевести в практичну площину”, – сказав режисер.

“І в наступному, 2011 року ми на нашому фестивалі зробимо спеціальну програму грузинського документального кіно. І загалом, це моя невелика відповідь на те спілкування, і той фантастичний прийом, наданий в Грузії за ці декілька днів, хоча у мене відчуття, що я тут провів вже місяць”, – відзначив Манський.

Перший Фестиваль російського кіно прошел в Тбілісі 4-8 листопада. В рамках Фестивалю тбіліському глядачеві було представлено близько 30 сучасних російських художніх, документальних і анімаційних фільмів.

У Сиктивкарі прошло засідання редакторів вузів, на якому були підведені підсумки республіканської Спартакіади студентів вузів Республіки Комі.

Як повідомляє спортагентство Комі, на спортивній арені Сиктивкара Спартакіада зібрала сім команд з різних вузів Сиктивкар і Ухти. Студенти змагалися в семи видах спорту.

У общекомандном заліку 1 місце  завоювали хлопці з державного технічного університету Ухтінського.

2 місце присудили лісовому інституту Сиктивкара, 3 місце дісталося державному університету Сиктивкара. 4 місце зайняв Комі державний педагогічний інститут, 5 місце у спортсменів філії Сиктивкара ГОУ ВПО «Санкт-петербурзькій державній академії сервісу і економіки», на 6 місці – Ухтінський інститут управління, інформації і бізнесу, 7 місце у спортсменів філії Ухтінського НОУ ВПО «Сучасній гуманітарній академії».

Керівник спортивного відомства республіки Василь Гончаренко відзначив, що агентство зацікавлене в розвитку спорту в середовищі студентів. Вперше на засідання ректорів були підняті питання розвитку фізкультури і спорту у вузах республіки. Було прийнято рішення на найближчій Пораді ректорів вузів детально розглянути це питання.

Будівництво “Північної ланки” міжрегіональної залізничної магістралі “Белкомур” здійснюватиметься в пріоритетному порядку із залученням приватного фінансування – така пропозиція обговорюється зараз на рівні Уряду РФ.

Як повідомили  Новини в прес-службі уряду Архангельської області, ця ділянка в результаті будівництва 215 км. нових ліній між населеними пунктами Карпогори і Вендінга з’єднає в перспективі Архангельськ і Сиктивкар, тим самим забезпечивши прямий вихід до морського порту Архангельська.

“Початок проектування “Північної ланки” в 2011 році і будівництво на умовах державно-приватного партнерства забезпечить прискорений його запуск, починаючи вже з 2014 року, і підвищить інвестиційну привабливість проекту “Белкомур” в цілому, – сказав начальник управління інвестиційної політики і зовнішньоекономічної діяльності міністерства економічного розвитку Архангельської області Андрій Дунаєв. – Оцінки перспективних вантажопотоків “Північної ланки” забезпечують ефективність першого етапу для інвесторів. До 2020 року загальний вантажообіг “Північної ланки” може скласти близько 20 млн тонн в рік”.

В цілому проект “Белкомур” включає будівництво двох бракуючих ділянок залізничної магістралі, яка з’єднає Перм, Солікамськ, Гайни, Сиктивкар і Архангельськ. Транзитний коридор забезпечить найкоротший вихід регіонів Сибіру і Уралу до Архангельська, Мурманська і портів Фінляндії. Загальна протяжність дороги – 1155 км. Бюджет нового будівництва – 118 млрд рублів. Прокладка залізничної магістралі включена в програму розвитку транспортної системи Росії до 2030 року. За словами Андрія Дунаєва, проект “Белкомур”, синхронизированнный з проектом будівництва нового глибоководного порту “Архангельськ”, залишається стратегічним пріоритетом розвитку транспортної інфраструктури регіону.

Ще один крок до розвитку транспортної інфраструктури області – створення в Архангельську повноцінного термінально-логістичного центру з функцією “сухого порту”. Рішення про це прийняте ВАТ “РЖД” в жовтні 2010 року. Термінально-логістичний центр буде включений в термінальну мережу ВАТ “РЖД” і буде свого роду опорним об’єктом міжрегіональної индустриально-лигистической інфраструктури.

“Реалізація ВАТ “РЖД” цього масштабного проекту дозволить не лише в рази оптимізувати транзитний вантажопотік через Архангельський порт, у тому числі направлений на розвиток шельфових проектів, але і за рахунок зниження транспортних витрат і вживання сучасних логістичних технологій в підприємств Архангельської області з’явиться можливість істотно підвищити свою конкурентоспроможність, – відзначив Андрій Дунаєв. – Ще один важливий момент, що зацікавив інвесторів – перспективи прискореного розвитку Північної морської дороги”.

Форум європейських і азіатських медіа пройдет 8-10 грудня в Києві

МОСКВА, 15 ниючи – Новини-Грузія. Черговий щорічний форум європейських і азіатських медіа (ФЕАМ), організовуваний РІА Новості, пройдет цього року в Києві – з 8 по 10 грудня в столиці України, яка має в своєму розпорядженні один з найкрупніших ринків масової інформації на території Європи, зберуться близько 300 провідних журналістів і керівників ЗМІ країн СНД, балтії і Грузії.

ФЕАМ, який вперше відбувся в 2006 році в Москві,  став майданчиком обговорення професійних питань. Форуми традиційно відвідують провідні політики і громадські діячі, які діляться з учасниками своїми поглядами на тих, що відбуваються в країні і світі процеси. Цього року в роботі форуму візьме участь політичне керівництво України.

“Багато колег через політичні і дипломатичні проблеми між різними країнами можуть поспілкуватися один з одним лише на форумі, і ми дуже раді бути “господарями” майданчика, на якому комфортно всім, незалежно від того, в якій країні вони живуть і які погляди сповідають”, – сказала головний редактор РІА Новини Світлана Міронюк.

Одним з центрів дискусій на форумі завжди ставало майбутнє журналістики не лише на пострадянському просторі, але і в світі. Глобалізація аудиторії, перехід на цифрові технології, падіння накладів традиційних паперових ЗМІ, необхідність залучення молодої аудиторії, – ці питання хвилюють сьогодні всіх без виключення журналістів. Одній з головних тим нинішнього форуму стане питання дотримання і захисту авторських прав на контент на території пострадянського простору. Крім того, до традиційних тем обговорення додасться і питання про роль соціальних мереж у взаємодії між аудиторією і ЗМІ.

Нова журналістика вийшла за межі “носіїв”, сьогодні ЗМІ мають бути в прямому діалозі зі своїм користувачем, аби досягати успіху і бути почутими. Основний виклик полягає в тому, аби не дати аудиторії традиційних ЗМІ безповоротно піти в соціальні мережі, які услід за блогосферой буквально “висадили” світ засобів масової інформації, а, навпаки, отримати нових читачів з їх числа.

Сьогодні не лише прості читачі мають можливість повідомляти світ безпосередньо свої новини. Традиційні ньюсмейкери – політики, економісти, зірки кіно, спортсмени – вже обходяться без посередників і виходять до аудиторії безпосередньо, минувши “кордони”.

“Нове середовище остаточно розмиває географічні і політичні бар’єри, і всім нам треба зрозуміти, що означає бути успішним на цьому новому світі. Упевнена, що форум, який збере традиційних медійних лідерів пострадянського простору, наблизить нас до відповіді на це питання”, – вважає Міронюк.

15 листопада білоруське радіо відзначає 85–річний ювілей. Старе ЗМІ країни перебуває в прекрасній формі, доводячи, що інтонацію простого людського голосу не здатні заглушити ні інтернет, ні телебачення, ні попса. Актор і режисер білоруського радіо Олег Вінярський — професіонал з солідним стажем і своїм баченням професії і завдань радіо — на наше прохання проаналізував сучасні процеси, що відбуваються в професії сьогодні, і пригадав пам’ятні сторінки з історії Будинку радіо, розташованого за адресою, знайомому кожному з нас з дитинства: «Червона, 4.»

— Олег Олександрович, ви бачите ситуацію зсередини. З чим підійшли до ювілею?

— Я рад тому, що сьогодні ми знов повернулися до традицій. Це в першу чергу трепетна увага до літератури, до речі, до театру. Цілі покоління виховані на цій традиції. Багато хто пам’ятає імена акторів, режисерів. Наші майстри радіожанру зараз, мені здається, отримали новий імпульс: ми знов повертаємося до хорошої літератури, до хороших драматургів.

Радіо, на мій погляд, володіє дивною здатністю — воно будить фантазію у слухача. Він стає творцем, починає фантазувати, вносить до повсякденної дійсності творчий початок, сам стає небагато художником. Радіо колись і створювалося для того, щоб з’єднати, зближувати людей, якщо говорити словами Гоголя: «Протягнути руку що знеміг духом». У цьому сенсі місія радіо — з просвітницьких, великих місій, які мало чим випадають. В даному випадку дата — 85 років — говорить про те, що радіо далеко не вичерпало себе. Ще дуже багато резервів і можливостей для того, щоб дати нашим дорогим слухачам нові зразки мови, драматургії, культури, акторської майстерності.

— Олег Олександрович, але ж рух вперед неможливий без оновлення крові, а сьогодні багато молодих кадрів вирушають на FM–рынок і в інтернет.

—  І мені здається, що багато FM-станции йдуть по полегшеній дорозі. У ефірі говорять так, як ми говоримо між собою десь будучи схожим: кваплячись на службу, зайняті своїми повсякденними проблемами. Але справжня робота в мікрофону складається зовсім по-іншому. Вона не повинна забовтуватися. Вона не в тому полягає, аби виголосити текст швидше або показати свою дотепність, винахідливість. Завдання що сидить перед мікрофоном — не нашкодити. Як і у лікаря. Мікрофон — лакмусовий папірець, який проявляє людину, що сидить перед ним. Нікуди не сховаєшся. Якщо ти не готовий, нічого не зможеш виразити. І мають бути табу, які не можна порушувати. Не можна лаятися, не можна бути розв’язним, показувати свою зневагу, перевагу. А кто–то на цьому будує цілу кар’єру.

Мікрофон лише посередник, який повинен тебе наблизити до людини, а не віддалити від нього. Для цього треба бути скромніше. Адже ти — продовжувач свого середовища. Отже будь добрий, збери все краще, типовіше з того, що бачив в житті, викристалізуй і дай слухачеві. Треба бути мудріше і милосердніше.

— На ваш погляд, білоруське радіо витримує конкуренцію з іншими ЗМІ?

— Так.

— Завдяки чому?

— Білоруське радіо — це флагман нашого радіоефіру, і воно завжди було першим, потужним кораблем. У проектах нашого радіо можна було поговорити з людиною, і вислухати його, і допомогти йому, почути насущний голос країни. Чим вона жива? Це дуже поважно. Це не ті междусобойчики, які ми чуємо на різного роду станціях. Може, вони і хороші і дають кому–то тимчасове розслаблення. Але ж після цього ми знову повернемося до того, що відбувається за вікном, до наших проблем. Білоруське радіо дає і завжди давало реальну картину того, що відбувається. І це був не просто такий холодний аналітичний зріз суспільного життя. Це був погляд небайдужий, показуючий життя людського духу. Як би пафосно це не звучало.

Ісповедальность, визнання в любові до професії, людини, книзі — завжди можна було почути лише у нас. Зараз знов відроджується дитяче мовлення. З’явилося багато тематичних глибоких програм, пов’язаних з суспільним життям. Ми гостро відчуваємо необхідність виховання юного покоління. І я, і мої колеги переконані: треба, аби маленька людина вже звикала до радіо, аби воно ставало для нього постійним співбесідником.

Цілі покоління до нас жили з цією маленькою мовною тарілочкою, яка висіла на кухні. Вона їх виховувала. Вони не мали можливості побачити ні артиста, ні какого–нибудь громадського діяча, але, прислухаючись до того, що говорило радіо, вони залучалися до життя країни. І радіо було авторитетом, певною ваговитою сторінкою життя наших людей.

Якщо озиратися на нашу велику 85–річну історію, то в ній стільки майстрів, стільки спектаклів, прекрасних, технічно вигострених програм. А скільки професіоналів виховало білоруське радіо? Потім вони переходили в інші ЗМІ, але ніколи не забували, що Будинок радіо дав їм путівку в життя, відчуття справжньої школи професіоналізму. Я знаю багато акторів, режисерів, діячів культури, для яких це рідний будинок. Вони до цих пір несуть його в своєму серці. До цих пір вдячні і вдячливі.

— Що б ви побажали самому собі, колегам, слухачам напередодні 85–летия?

— Місія людей, які займаються нашою професією, — залишатися нормальними людьми. Зі своїми турботами, протиріччями, конфліктними ситуаціями. І не треба це боятися. Це все говорить про те, що ви живі і існуєте в світі, повному погроз і сум’яття, але ви цьому світу чините опір, пред’являєте до нього свої вимоги. Значить, треба залишатися людиною живим, чуйним. Постаратися зробити так, щоб ваш слід був світлим.

Як наситити економіку іноземними інвестиціями? Розмова про це йшла вчора в резиденції Президента. У Старому кабінеті Олександр Лукашенко зібрав економічний блок Уряду і Адміністрації Президента, аби в досить вузькому крузі намітити конкретні кроки в цьому напрямі. У тому, що саме інвестиції є заставою успішної модернізації країни, ніхто з учасників вчорашньої наради не сумнівався. «Наступна п’ятирічка буде особлива, — відмітив віце-прем’єр Андрій Кобяков. — Нам щорік потрібно буде залучати по 6 — 7 мільярдів доларів інвестицій». Одна з доріг рішення цієї задачі — це створення Національного агентства інвестицій і приватизації. «Мета перед агентством поставлена чітко — оптимізувати всі процеси і стати для інвесторів тим «одним вікном», яке допоможе їм освоювати білоруський ринок, а нам — нарощувати економічний потенціал», — сказав Президент. Проте з органів влади — як центральних, так і регіональних — відповідальність за залучення капіталу не знімається, і навіть, навпаки, попит посилиться.

Андрій Кобяков розповів, що Уряд орієнтувався на досвід Туреччини, яка деякий час назад створила аналогічне агентство, і сьогодні залучає по 20 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій в рік. Правда, Олександр Лукашенко виразив сумнів в необхідності створення подібної структури у нас: «Скажу відверто: до цих пір не переконаний, що ми поступаємо правильно, копіюючи чужий досвід, що воно нам обов’язково допоможе просунути інвестиції».

Які тут можуть бути побоювання? Чи не повторить нове агентство помилок свого попередника, на базі якого воно, по суті, створюється, і чи не стане ще однією бюрократичною структурою, яка не спростить, а ускладнить дорогу інвесторів на білоруський ринок? Чи зможе воно налагодити контакт з органами влади, які приймають остаточні рішення? «І головне, — звертає увагу Президент. — Створюючи агентство, ми можемо зняти відповідальність з міністерств, відомств, керівників підприємств. Дуже небезпечно, аби ми реальну роботу з інвесторами не підмінили створенням какой–то конкретною, може, навіть і важливої структури».

Олександр Лукашенко з жалем відзначив, що існує багато нарікань на роботу влади з інвесторами як на регіональному, так і республіканському рівні. Бізнесмени скаржаться на бюрократію. «Дійсно, бізнесменам ще до початку реалізації інвестпроектів потрібно отримати силу-силенну дозволів і узгоджень різних міністерств, обласних, міських, районних виконкомів і інших організацій. Частенько на це вирушає не менше полутора–двух років», — відмітив він.

«Головний сенс створення нового агентства якраз в тому, аби іноземні бізнесмени не ходили роками зі своїми проектами», — визнає Сергій Сидорський. Рішення сформувати нову республіканську структуру прийняте з врахуванням рекомендацій авторитетних міжнародних фінансових організацій. У агентство зможе звернутися будь-який інвестор і отримати там безкоштовну консультацію. Якщо у людини з’явився практичний інтерес, він може скористатися платними послугами цієї організації.

Поки ми лише дивимося в правильному напрямі, інші, образно виражаючись, вже давно біжать туди, розштовхуючи конкурентів ліктями. Тому всі необхідні заходи щодо створення умов для приходу капіталу потрібно проводити швидше. Андрій Кобяков вважає, що нам слід дуже багато що переглянути для вирішення того масштабного завдання, яке стоїть. Зокрема, — принципи відбору інвестпроектів. Раніше ми часто відмовлялися від пропозицій, які могли створити конкуренцію вже існуючим виробництвам. У результаті підприємства (і робочі місця) відкриваються в сусідніх державах, і все одно ці товари потрапляють на наш ринок.

Що стосується національного инвестагентства, то Президент запропонував: «Давайте ми орієнтуватимемо його роботу на Мінекономіки». На його думку, створення агентства — це всього лише маленька дія у величезній роботі по модернізації країни.

Учасники IT-конференции в Тбілісі обговорюють захист від російських хакерів

ТБІЛІСІ, 11 ниючи – Новини-Грузія, Олександр Імедашвілі. У Тбілісі проходит триденна Третя міжнародна конференція з розвитку інформаційних технологій і кібер-безпеки GITI 2010, яку організували грузинська бізнес-порада інформаційно-комунікаційних технологій ICT і Агентство обміну інформацією міністерства юстиції Грузії.

В ході конференції однієї з головних тим стало забезпечення безпеки комп’ютерних мереж і баз даних на прикладі атак російських хакерів на грузинські ресурси в ході війни між Грузією і Росією в серпні 2008 року. Обговоренню цієї проблеми на конференції присвячена спеціальна сесія “кібер-війни : грузинський досвід”.

Спеціальна доповідь на цю тему зробила представник Асоціації досліджень і освітньої мережі Грузії GRENA Давид Табатадзе, за словами якої “події 2008 років продемонстировали необхідність підвищення рівня безпеки мереж і важливість ефективного захисту баз даних”. Табатадзе привів як приклад адреси конкретних грузинських сайтів і популярних інформаційних ресурсів, а також веб-сторінок грузинських міністерств і відомств, які піддавалися багаточисельним атакам хакерів з Росії в серпні 2008 року, і в результаті бувальщини зламані і на певний час виведені з буд.

Посол Девід Сміт (David J.Smith), представник Атлантичної поради і директор Центру аналізу безпеки Грузії, в своєму виступі відзначив, що “у минулому у війнах брали участь солдати, танки і армія. на прикладі кібер-атак проти Грузії в серпні 2008 року ми побачили приклад нової війни, війни нового покоління XXI століття”. “Кібер-війни – це війни майбутнього і ми маємо бути готові до них. В ході таких воєн ми повинні будемо битися за захист і безпеку важливих даних, інформаційних систем. Тому необхідна розробка і впровадження нових сучасних систем захисту даних, аби забезпечити стабільність держав”, – сказав Девід Сміт.

Тема дій російських хакерів і способів захисту від подібних атак також торкнулася у ряді виступів учасників з інших держав, у тому числі в доповідях “кібер-атаки проти Грузії” представника організації Estonian computer emergency response team Тоомаса Лепіка (Toomas Lepik), “кібер-війни – з’єднання” представника організації з Ізраїлю Security Art Йорама Голандськи (Yoram  Golandsky), “Інтегрована фізична і кібер-безпека e-правительства, e-общества і E-Грузии”, з яким виступив представник Vaza International, доктор Девід Проберт з Великобританії (David Probert) і в інших виступах.

Урочисте відкриття конференції відбулося в середу в готелі “Шератон Метехи Килим”. На ній присутньо близько 300 учасників як з Грузії, так і близько 20 інших держав – країн Південного Кавказу, інших радянських для поста республік, країн Європи і США. Учасники обговорюють нові розробки в області IT в різних сферах. Окрім теми кібер-безпеки, якою був присвячений перший день роботи конференції, обговорюються інновації і інформаційні технології, які використовуються в бізнесі, питання IT-образования, підвищення знань і обміну досвідом, а також питання захисту інтелектуальних прав.

Відкрив конференцію своїм виступом прем’єр-міністр Грузії Николоз Гилаурі.

“Я вітаю учасників конференції, і думаю, що її робота стане ще одним кроком вперед в розвитку сучасних технологій і впровадженні їх в повсякденне життя”, – заявив Гилаурі.

Прем’єр розповів учасникам конференції про те, що уряд Грузії активно упроваджує IT технології, створює в державних структурах сучасні електронні бази даних і електронні способи обміну інформацією, що значно спрощує вирішення різних питань як для простих громадян, так і для юридичних осіб, створює основи ефективного розвитку бізнесу, допомагає боротися з бюрократією і корупцією.

Конференція проходит під девізом “Партнерство для інновацій, конкурентоспроможності і кібер-безпеки”. На заході, в холі готелю “Шератон” виставлені стенди і банери компаній і організацій, представники яких беруть участь в конференції, і приклади їх нових розробок в області інновацій і IT-технологий в різних сферах діяльності.

В п’ятницю, в останній день конференції, відбудеться нагородження різних організацій, структур і компаній за кращі сучасні розробки в області IT-технологий Georgian IT Innovation Award 2010.

Проведення конференції з розвитку інформаційних технологій і кібер-безпеки GITI в Грузії за останні роки стало вже традиційним щорічним заходом. Рік від року кількість учасників конференції зростає. Після завершення роботи конференції і обміну інформацією між її учасниками, проводиться церемонія нагородження за кращі розробки в області інформаційних технологій представників компаній, фірм і організацій як Грузії, так і країн Південного Кавказу. Головною метою GITI є підвищення ефективності співпраці між державним і приватним сектором в області розвитку інформаційних технологій, і впровадження інновацій і сучасних розробок.

Учасники IT-конференции в Тбілісі обговорюють захист від російських хакерів

В ході конференції однієї з головних тим стало забезпечення безпеки комп’ютерних мереж і баз даних на прикладі атак російських хакерів на грузинські ресурси в ході війни між Грузією і Росією в серпні 2008 року.

АЛМАТИ, 11 ниючи – ІА Новини-Казахстан

Колишній бенефіціар Альянс Банку Маргулан Сейсембаєв, що повернувся в жовтні з-за кордону до Казахстану, де його звинувачують в розкраданні засобів банку, заявляє про свою лояльність влади Казахстану, що діє.

“Зараз робляться спроби схилити мене до того, аби я використовував факт кримінального переслідування в політичних цілях”, – сказав в четвер Сейсембаєв на прес-конференції в Алмати.

За його словами на інтернет-сайтах з’явилися матеріали, в яких його намагаються протиставити керівництву країни, правоохоронній і судовій системі, а кримінальне переслідування відносно нього активно використовуються в цілях дискредитації влади, що діє.

Він також повідомив, що у ряді публікацій його ім’я частенько ставлять в один ряд з іменами экс-зятя глави держави Рахата Алієва і колишнього керівника БТА Банка Мухтара Аблязова. “Я твердо заявляю: нічого спільного я з ними не мав і не маю. Я ніколи не підтримував їх політичні погляди, їх політичну діяльність, не полягав в опозиції і завжди зберігав лояльність президентові країни”, – підкреслив Сейсембаєв.

“Як я можу не підтримувати політику глави держави, якщо я – вихідець з багатодітної сім’ї, з сільської глибинки здобув хорошу освіту, а потім зміг створити одну з найбільших бізнес-структур в Казахстані?”, – запитує він.

По словах Сейсембаєва, своє майбутнє як бізнесмена і громадянина він нерозривно пов’язує з майбутнім лише своєї країни і готовий надалі працювати на її благо. “Я зробив свій вибір, з’явившись перед органами слідства. Має намір зробити все від мене залежне для сприяння об’єктивному розслідуванню. Сподіваюся, що розслідування буде проведено неупереджено і справедливо”, – відмітив колишній бенефіціар Альянс Банку.

Він також підкреслив, що готовий дати у кримінальній справі, збудженій відносно акціонерів і менеджменту Альянс Банку, свідчення і сприяти встановленню істини.

“Крім того я готовий проводити роботу по відновленню активів банку, підвищенню його авторитету в очах бізнес-співтовариства нашої республіки”, – відзначив Сейсембаєв.

За інформацією прокуратури, у вересні 2010 року розшукувані обвинувачені Сейсембаєв М.К. та інші звернулися до Генерального Прокурора Республіки Казахстану із заявою про свій добровільний намір повернутися до Казахстану і сприяти всесторонньому розслідуванню і поверненню активів банку. Оскільки вони знаходилися в міжнародному розшуку і не мали можливості самостійно повернутися, просили змінити їм запобіжний захід. В результаті запобіжний захід був змінений на не пов’язану з арештом, виробництво у кримінальній справі було відновлене.

В рамках справи заявлений позов про стягнення з винних осіб заподіяної майнової шкоди в розмірі понад 189 мільярдах тенге.

Після повернення до Казахстану Сейсембаєву пред’явлено звинувачення і відносно нього проводяться процесуальні дії, необхідні для завершення розслідування. Після закінчення слідства кримінальна справа відносно Сейсембаєва та інші буде направлено до суду.

У 2009 році фінансова поліція звинуватила Сейсембаєва, а також ряд інших колишніх керівників банку і що контролювала Альянс Банк компанії Seimar Alliance Financial Corporation в “розкраданні увіреного майна шляхом розтрати або привласнення в свою користь або на користь третіх осіб” по статті 176 Кримінального кодексу РК. Ряд обвинувачених, у тому числі Сейсембаєв, були оголошені в розшук.

Альянс Банк в березні 2010 року успішно завершив процедуру реструктуризації заборгованості. В даний час банк контролюється Фондом національного добробуту “Самрук-Казина”.

—