ЄРЕВАН, 10 ниючи – Новини-Грузія. Президент Казахстану, країни-голови ОБСЄ, Нурсултан Назарбаєв розраховує на “перезавантаження” геополітичних стосунків після саміту організації, який відбудеться в Астане на початку грудня, і заявляє, що ОБСЄ впала б в летаргічний сон, якби відмовилася від проведення цього саміту.

“Згубність подальшого зволікання з проведенням саміту ми пояснювали можливим упущенням нинішніх порівняно сприятливих геополітичних умов. Тим, що можлива реалізація самого негативного для всіх нас сценарію, при якому поняття європейської безпеки фактично звелося б до простору “від Ванкувера”, але не “до Владивостока”, а “до (прикордонного польського міста) Белостока”, – заявив президент в інтерв’ю телеканалу Euronews. Текст опублікований в середу в газеті “Казахстанська правда”.

“А ОБСЄ при такому сценарії остаточно впала б в летаргічний сон. Тим часом жодні аргументи на користь саміту не здобули б дії, якби всі без виключення країни – учасниці ОБСЄ не проявили конструктивний підхід і політичну далекоглядність”, – сказав Назарбаєв.

Він відмітив, що казахстанське головування як політичний менеджер ОБСЄ виходитиме з необхідності обліку думок і інтересів всіх без виключення учасників організації, передає РІА Новості.

На думку Назарбаєва, саме завдяки консультаціям зі всіма без виключення державами – учасниками ОБСЄ “удалося радикально змінити дискусійну атмосферу на величезному просторі відповідальності і добитися консенсусу з питання проведення зустрічі у верхах в Астане”.

“При цьому ще в початку нашого головування мало хто вірив, що ця ідея стане реальністю”, – відмітив він.

“Крім того, ми акцентували, що запуск на саміті в Астане справжнього “перезавантаження” геополітичних стосунків у величезній зоні відповідальності ОБСЄ ефективно доповнить аналогічні процеси, що відбуваються сьогодні в світі”, – додав глава держави.

По-перше, відзначив глава держави, у відносинах між окремими державами. Яскравий, успішний приклад – Росія і США, вказав він.

По-друге, продовжив Назарбаєв, в рамках глобальних і регіональних багатобічних політичних і економічних процесів. “Я маю на увазі перш за все “велику двадцятку”, Європейський союз, НАТО, Митний союз Казахстану, Росії і Білорусі”, – уточнив він.

“Всі в ОБСЄ згодні: досягнення всеосяжного світу і стабільності в зоні її відповідальності зміцнить глобальну безпеку. Наприклад, якщо на Астанінськом саміті буде досягнута домовленість про оновлену архітектуру безпеки, то можна сміливо розраховувати на досягнення відчутного прогресу і в області контролю над ядерними озброєннями і їх скорочення. Така ж ситуація складеться і в питанні кліматичних змін, якщо ключові для його дозволу країни зможуть досягти компромісу по інших важливих аспектах співпраці”, – відзначив казахстанський лідер.

“Взаємодія в заспокоєнні гарячих крапок на політичній карті світу буде перспективніша, якщо ми зможемо усунути проблемні зони на своєму власному європейському і євразійському “дворі. Як інший важливий аспект нашої ініціативи про скликання саміту ми називали прагнення Казахстану продемонструвати всьому світу, що “іслам, прогрес і демократія сумісні”, – сказав Назарбаєв.

Він відмітив, що Казахстан має на це моральне право як “країна з переважаючим мусульманським населенням, що успішно реалізовує соціально-економічні і політичні реформи, послідовно інтегрується в демократичне співтовариство”.

ОБСЄ загрожував летаргічний сон – Назарбаєв

Президент Казахстану розраховує на “перезавантаження” геополітичних стосунків після саміту організації, який відбудеться в Астане на початку грудня, і заявляє, що ОБСЄ впала б в летаргічний сон, якби відмовилася від проведення цього саміту.

Про візит Голови КНР Ху Цзіньтао до Франції

Питання знавцям: чому під час державного візиту Голови КНР Ху Цзіньтао до Франції на урочистій вечері в його честь подавали вина 1942, 1949, 1964, 2002 і 2008 років? Китайці, як відомо, нумерологии надають велике значення. Ету їх кохання врахували ті, хто складав меню знаменної вечері. Вина розшифровуються так: рік народження Голови Ху, рік утворення КНР, рік встановлення дипломатичних стосунків, рік приходу Ху до влади, рік проведення Олімпіади в Пекіні. Так Ху Цзіньтао не зустрічали ще ніде — чому? Найпростіше — передбачити, що в Китаю і Франції особливі стосунки. Але правда в тому, що Николя Саркозі дуже потрібно було виробити хороше — саме хороше — враження на гостя з Піднебесної, який до того ж якраз напередодні свого візиту до Парижа був названий «найвпливовішою людиною планети», за версією журналу «Форбс» (Саркозі в цьому списку замикає другу десятку).

Два роки тому, не дивлячись на бурхливі протести Пекіна, Саркозі зустрівся з Далай-ламою, а потім ще і неприємний інцидент з олімпійським вогнем трапився в Парижі. З тих пір французькі політики займаються поліпшенням стосунків з Пекіном. Тому що політика у наш час тісно переплетена з економікою: після всіх цих інцидентів китайці стали ігнорувати французькі товари. Після двох років майже «човникової дипломатії», в якій брав участь навіть колишній президент Франції Валері Жіськар д’Эстен, двостороння торгівля відновилася: за підсумками року чекають 40 млрд. доларів. І сподіваються за наступні п’ять років збільшити її об’єм удвічі.

Угоди, підписані під час візиту Ху Цзіньтао до Парижа, коштують 16 млрд. євро — там і 102 «Аеробуси», і телекомунікаційне устаткування, і уран для атомних станцій, і навіть китайський діловий квартал Шаторуа в центральній Франції. «Китайська делегація повністю задоволена», — посміхалася заступник міністра закордонних справ Фе Ін. Та і французи не в образі. «Китай не можна розглядати як загрозу, але — як можливість», — заявив Николя Саркозі. Йому це відкриття далося нелегко.

До речі, Великобританія і Китай теж домовилися про подвоєння торгового обігу за наступні п’ять років. Британський прем’єр-міністр Девід Кемерон, який привіз до Пекіна найбільшу за всю історію двосторонніх стосунків делегацію, заявив, що його уряд «хоче мати гораздо–гораздо сильніші зв’язки з Китаєм». Воно і зрозуміло: у цьому питанні Лондон сильно відстає від своїх колег по ЄС. Багато в чому через те, що завжди (або майже завжди) змішує економіку з політикою. Саме через те, що після сумно відомих подій 1989 років на площі Тяньаньмень офіційний Лондон практично повністю припинив економічні стосунки з Китаєм, двостороння торгівля і сьогодні залишає бажати кращого: торік британський експорт трохи перевищив 12 млрд. доларів. Британія експортує більше до непорівнянних по розмірах Нідерландів і Бельгії, чим до Китаю. Під час нинішнього візиту Девід Кемерон сподівався підписати контракти на суму 2,7 млрд. доларів — дрібниця в порівнянні з китайско–французскими операціями. Та і самі вони. Лише контракт з «Роллс–Ройсом» на постачання двигунів до «Аеробусів» виглядає по-справжньому серйозно. Останнє — свиноматки та улюблений напій туманного альбіону віскі. «Китай зараз досяг тієї стадії розвитку, коли хоче купувати більше товарів, які Британія уміє робити по-справжньому добре», — говорять британські бізнесмени. Бізнесмени ж китайські (а з ними і уряд) віддали перевагу б не лише віскі і свиням. Але у Великобританії, як і в деяких інших країнах, як і раніше діють обмеження на експорт до Китаю високотехнологічної продукції. Знімати їх (а значить, і багато разів збільшувати свій експорт) Лондон не квапиться — з політичних перш за все міркувань. На відміну від Николя Саркозі, який під час візиту товариша Ху не став говорити про права людини, але зосередився на бізнесі, Девід Кемерон не стримався. Під час зустрічі з прем’єр-міністром Вень Цзябао говорив про необхідність дотримувати права людини і попросив звільнити нобелівського лауреата Лю Сяобо, що відбуває тюремне ув’язнення за заклик до скидання конституційних буд.

Відразу після прильоту до Пекіна Девід Кемерон відправився до британського супермаркету Tesco. Але побачив там не звичний британський, а традиційний китайський набір продуктів — рис, риба, локшина, овочі. На відміну від свого прем’єр-міністра, Tesco вже уміє грати по місцевих правилах: хочеш торгувати в Піднебесній — приймай місцеві умови. Але Девід Кемерон — прем’єр-міністр молодий (і за віком, і по досвіду), ще навчиться. А Николя Саркозі ось зумів.

Лідер групи «Нічні снайпери» Діана Арбеніна не вірить в магію цифр, а тому спокійно відноситься до того, що виступ її команди пройдет в столичному концертному залі «Мінськ» 13 листопада. Та і не на п’ятницю випадає цей день. Колектив нашої землячки відкатує по всьому колишньому Союзу останні тижні туру «Армія–2010», названого так само, як і однойменний альбом. Мабуть, лише Арбеніна сьогодні складає «конкуренцію» «рок–музыке з жіночим вокалом» в особі Земфіри, незмінно збираючи аншлаги і користуючись пильною увагою засобів масовій інформації. Вже скільки років прошло з тих пір, як напарник Діани по створенню тоді ще акустичного дуету «Нічні снайпери» Світлана Сурганова пішла своєю музичною дорогою, втім, стилістично дуже близьким арбенинскому, а журналісти все ще з придихом порівнюють творчі вишукування одній і іншій, смакують вигадані подробиці пам’ятного «розлучення» «снайперш». Колишні подруги вже давно з’ясували все між собою — хто прав був і хто не прав, і в чому саме, — і стосунки їх тепер знову вирулили на товариську злітну смугу. Музика і поезія обоє цих обдарованих виконавців мені завжди подобалися — ось тільки пісні Сурганової здаються м’якшими і теплішими, Арбеніна ж, на мій погляд, любить злегка нахрапом штурмувати відчуття слухача, проте і ліричних композицій в її багажі вистачає. А як текстовика я завжди цінував і ціную Діану хай на півметра, але вище, ніж пані Рамазанову, яка частенько ставала заручницею власних ефектних рим і метафор. Можливо, Арбеніна простіше, менш образно яскрава, але глибина її віршованих переживань здається мені грунтовніше. Щиріше і природніше.

— Діана, кожен масштабний тур артиста, як мені представляється, — це деякий звіт перед слухачами, підведення підсумків за какой–то проміжок часу. Якщо згадувати про безумовних «снайперських», в яблучко, пострілах вашої групи, то які з них вам приходять в голову?

— Для нас тур — це не більше ніж можливість грати нові пісні. І в кожному концерті пісні міняють свій настрій. Це мені подобається більш всього — їх абсолютно непідвладний нам характер. З наших успіхів відзначу альбом «Цунамі». Він для мене найактуальніший зі всіх, записаних нами.

— Число 17 для мене в першу чергу пов’язано з ім’ям прекрасного радянського хокеїста Валерія Харламова — під цим номером він грав. А у вашому житті є місце цій цифрі, крім того, що стільки років виповнилося вашій групі? І чи є інші цифри, які є знаковими для вас?

— Немає. У знаковость цифр я не вірю. Вони цілком залежать від наповнення подіями і людьми, з ними зв’язаними. Ось мені, наприклад, не подобалася цифра 6. З школи пішло — там «шестірками» обзивали слабаків і вчительських підспівувачів. Через 15 років я закохалася в людину, яка народилася в шостий день одного осіннього місяця, і з тих пір до цифри 6 я відношуся трепетно.

— Костянтин Кинчев, лідер групи «Аліса», говорить, що армія його фанатів змінилася лише у віковому сенсі — і людей, що думають над його піснями, і «відморозків» приблизно пропорційно, скільки було 20 років назад, стільки і залишилося. Можете поділитися спостереженнями за армією ваших залицяльників?

— Аудиторія неоднорідна дуже. Але люди, притому що різні, об’єднані какой–то внутрішньою інтелігентністю. Я люблю дивитися на них, роздивлятися їх осіб. Багато дорослих. Багато початкуючих жити. Це здорово.

— Можете назвати одну вашу пісню, яка дає найбільше уявлення про творчість групи «Нічні снайпери»?

— Не можу.

— Особисто для мене ваша поезія — здебільше жорстка або жестко–лиричная. Навіть пісенні сумніви, терзання — вони йдуть від людини із залізною волею. Так, він може здаватися ранимим, але все це другим рівнем. Хвилинною слабкістю. Могли б ви прозою сказати про ваші претензії нашому світу, до людей, до себе собою?

— Цікава думка. Я абсолютно інша. Що стосується прози — це моя незаспівана пісня. Поки немає сил. Малята підростуть — сподіваюся повернутися до вже написаному і продовжити.

— Могли б дати декілька порад тим, хто лише відкриває зараз для себе світ музики? Не дидактичних і повчальних, а размышленческих?

— Ні на кого не дорівнюйте.

— Можна вас попросити побурчати? «Ось у наш час були рок–музыканты, так це Рок–Музиканти. А нинішні.» Ну не повірю я, що вам все подобається в сучасній рок–музыке.

— А що може в ній подобатися? Чому радіти, коли метри жанру від нього публічно відмовляються? Чому радіти, включаючи радіо і чувши, що «московський біт», виявляється, теж доля? Чому, а точніше, кому радіти після смерті Цоя?

— Діана, у вас є своє відношення до того, що зараз відбувається в російській долі на медійному рівні (бо музичним цей рівень мова не обертається назвати)? Шнур топчеться по захисниках Химкинського ліси, серед яких є його колеги, у відповідь отримує матерню відповідь від Noize МС, Стас Барецкий, у свою чергу, в кліпі закопує в могилу рок–рэпера. Наша улюблена попса так не поводиться.

— Повірте мені, в попсі теж величезна кількість междусобойчиков. Лише вони не ліси ділять, а тупо міряються, хто через це крутіше.

— І на додаток до попереднього питання. Вадим Самойлов називає суспільну позицію Шевчука підлітковою і нонконформистской. Андрій Макаревіч відзивається про Михайла Борзикине як про маловідомого музиканта. У них у всіх «дах», чи що, поїхав?

— Мені за них соромно.

— Римський імператор Діоклетіан, коли його почали умовляти повернутися до влади, сказав, що, якби прохачі бачили капусту, яку він виростив, то не стали б до нього поводитися з такими безглуздими пропозиціями. У страшному сні передбачимо, що ви кинули рок-н-рол, який іншій сфері діяльності ви б себе присвятили?

— Поки він мене не кине, я співатиму. Все інше додається!

— Діана, дуже особисте питання. Якими словами ви пояснюєте людям, що не можете відповісти на їх відчуття до вас?

— Червонію. Я, як це ні парадоксально, не люблю слова.

— Відпустите собі декілька компліментів: Діана Сергіївна така лапочка, така пухнаста. Напишіть, будь ласка, багато-багато хороших слів про себе!

— Я навчилася терпіти.

— У нас збираються поставити рок–оперу «Ісус  — суперстар» на білоруській мові. Якби вам запропонували, хотіли б в ній зіграти, і в якій ролі? І чи немає у вас схожих, близьких або далеких грандіозних планів — здійснити постановку ваших пісень в жанрі «рок–оперы», «рок–мюзикла»?

— Колосальна робота. Не думаю, що змогла б.

— «Не був у Воложіне? — суперечити не можеш мені! Не був в Борісове? — ну і котися тоді!» Ці два міста вам небайдужі, як мені думається: у першому ви народилися, в другому жили деякий час. Може, прямо зараз і тут експромтом присвятити їм декілька поетичних строчок?

— Всьому свій час.

Автор публікації: Олег КЛІМОВ

Гордий «неформат»Ваше ім’я

АСТАНА. 11 листопада. КАЗІНФОРМ /Дамир Байманов/

Казахстан завершив переговори в рамках світової організації (СОТ) Торгівлі з Канадою і США по ветеринарних вимогах. Про це сьогодні після селекторної наради в Уряді РК повідомила міністр економічного розвитку і торгівлі Жанар Айтжанова.

“По ветеринарних сертифікатах і ветеринарних вимогах ведуться переговори і в рамках світової організації Торгівлі, і в рамках Митного союзу. Що стосується СОТ, то в даному випадку ведуться переговори з постачальниками тваринницькій продукції на наш ринок про те, на яких умовах і по яких вимогах вони можуть завозитися. На сьогодні наші переговори завершені з Канадою і США”, – уточнила Ж. Айтжанова.

АСТАНА. 11 листопада. КАЗІНФОРМ /Серик Сабеков/

Нам необхідно підсилити державну участь у сфері ветеринарії. Про це сьогодні заявив міністр сільського господарства РК Ахилбек Курішбаєв в ході засідання Уряду в режимі селектора.

“Воно повинне здійснюватися з одного боку шляхом підвищення відповідальності ветеринарної інспекції, посилювання заходів кримінального і адміністративного покарання юридичних, фізичних і посадових осіб за порушення ветеринарного законодавства, а з іншої – шляхом введення держмонополії на роботи по профілактиці особливо небезпечних заразливих хвороб”, – відзначив міністр.

Для цього, як підкреслив А. Курішбаєв, необхідно внести відповідні зміни і доповнення до Закону “Про ветеринарію”.

За словами міністра сільського господарства, в сьогоднішніх умовах не на належному рівні виявилася діяльність ветеринарної інспекції Комітету держінспекції в АПК міністерства. Відсутність з її боку принциповості і жорсткості в питаннях здійснення контрольно-наглядової діяльності привела до правового нігілізму, процвітання підкупу і підробки ветеринарних документів. Все це, кінець кінцем, стало причиною погіршення епізоотичної ситуації в окремих регіонах, що привело до сумно відомих подій із загибеллю людей в Павлодарської області.