Home > Просто жах > Подальше поглиблення демократичних ринкових реформ і лібералізації економіки

Подальше поглиблення демократичних ринкових реформ і лібералізації економіки

January 10th, 2011

Об'єктивний аналіз, логіка і послідовність наших перетворень, оцінка їх відповідності найсучаснішим ринковим нормам диктують наполегливу потребу подальшого поглиблення, вдосконалення і лібералізації системи управління економікою.

Про це сказав Президент Узбекистану Іслам Карімов, виступаючи на спільному засіданні Законодавчої палати і Сенату Олій Мажліса, яке відбулося 12 листопада в Ташкенті.

На думку глави нашої держави, в першу чергу нам необхідно укріпити права і захист приватної власності, створити систему надійних гарантій, в якій будь-який приватний власник має бути упевнений, що придбана або створена їм законною дорогою приватна власність недоторканна.

Кожен підприємець повинен знати, що він може без боязні інвестувати в свій бізнес, розширювати виробничу діяльність, збільшувати обсяги виробництва і отримувані доходи, володіти, використовувати, розпоряджатися своїм майном, маючи на увазі, що держава коштує на варті законних прав приватного власника.

У цих цілях необхідно розробити і ухвалити Закон “Про захист приватної власності і гарантії прав власників”, який би закріпив основні гарантії держави по відношенню до приватної власності, основою ринкової економіки, що є.

В цілях вдосконалення системи управління, усунення зайвих бюрократичних бар'єрів важливе значення матиме розробка і ухвалення Закону “Про дозвільні процедури у сфері підприємницької діяльності”.

Нам необхідно чітко визначити строго обмежений перелік і види дозвільних процедур, необхідних для ведення підприємницької діяльності, рішуче скоротивши зайві і встановивши законодавчу заборону на введення нового вигляду дозволів і дозвільних процедур, не передбачених законом.

Для розширення малого бізнесу і підприємництва настав час законодавчо визначити нову організаційно-правову форму бізнесу – родинний бізнес. Ця форма організації бізнесу в нашій країні повністю відповідає національним традиціям ведення бізнесу, що склалися, і об'єктивним реаліям господарської діяльності.

“Упевнений, що створення законодавчої бази його організації дозволить підвищити правові гарантії родинного бізнесу, створити умови для швидкого і широкого розвитку родинного бізнесу в різних сферах економіки і відкриття нових робочих місць”, - відзначив І.Карімов.

Наша фінансово-банківська система довела свою стійкість і надійність в період фінансово-економічної кризи. В той же час її подальше зміцнення зв'язане також і із залученням в банківсько-фінансову сферу приватного капіталу за допомогою формування законодавчих основ створення приватних банків і таких фінансових інститутів, як лізингові, страхові компанії, кредитні союзи, мікрофінансові організації, засновані на приватній власності.

Це сприятиме розширенню конкуренції і підвищенню якості обслуговування клієнтів на ринку банківських і інших фінансових послуг, створить умови для розвитку сучасної, ринкової інфраструктури, що відповідає найвищим міжнародним стандартам.

Віддаючи належне величезній роботі, зробленій в попередні роки по формуванню надійної законодавчої бази ринкових перетворень, ми повинні визнати, що багато існуючих законів з врахуванням практики їх вживання і нових реалій розвитку ринкових стосунків в країні потребують того, що серйозному передивляється.

Наприклад, у нас практично всі виробничі об'єкти створені за принципом акціонерних компаній, проте задамося питанням – якою мірою акціонерні компанії працюють відповідно до свого статусу і якою мірою вони користуються цими правами. Які механізми необхідно задіювати, аби акціонерні компанії працювали відповідно до свого ринкового статусу.

В зв'язку з цим необхідно критично переосмислити, розробити і прийняти нову редакцію Закону “О акціонерних суспільствах і захисті прав акціонерів”, чіткіше визначивши в нім повноваження, права і відповідальність органів корпоративного управління і контролю, аби підвищити роль і значення Наглядових порад, загальних зборів і ревізійних комісій акціонерних суспільств, забезпечити великі гарантії для міноритарних акціонерів, розширити доступ всіх акціонерів і потенційних інвесторів до інформації про діяльність акціонерних компаній.

Продовжує залишатися актуальним питання про ухвалення законів, які б забезпечили подальше розширення масштабів ролі і долі в економіці країни малого бізнесу і, в першу чергу, приватного підприємництва.

Не дивлячись на те, що доля малого бізнесу цього року перевищить 50% у ВВП, проте він не займає провідної ролі у сфері реальної економіки, в першу чергу – в промисловості.

Для того, щоб вирішити це завдання, необхідно підготувати нову редакцію Закону “Про гарантії свободи підприємницької діяльності”, в якій передбачити: спрощення схеми доступу для створення суб'єктів малого бізнесу і приватного підприємництва, надання більшої свободи для їх діяльності, стимулювання цього сектора за рахунок таких механізмів, як кредитування, доступ до ресурсів, здобуття державних замовлень, надання нових пільг для реалізації вироблюваної ними продукції, поетапного переходу відповідно до міжнародної практики на форму щорічного декларування доходів, подальшого спрощення системи фінансової і статистичної звітності, у тому числі представлення її в уповноважені державні органи в електронній формі.

У розвитку конкуренції, яка лежить в основі ринкових стосунків, велику роль грає антимонопольне законодавство. Закон, що проте діє у нас, “Про конкуренцію і обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках” застарілий і не відповідає сучасним вимогам.

Нам необхідно розробити і ухвалити новий Закон “Про конкуренцію”, в якому ввести норми, регулюючі монополістичну діяльність не лише на товарних, але також і на фінансових ринках, ввести норми по антимонопольному регулюванню біржових торгів, спростити процедури контролю і регулювання операцій злиття, приєднання і покупки акцій.

Сьогодні більше 80% ВВП в країні забезпечує недержавний сектор. Треба визнати, що ухвалений ще в 1991 році Закон “Про роздержавлення і приватизацію” сьогодні вимагає того, що передивляється і прийняття в новій редакції, не дивлячись на те, що за минулий період забезпечена консолідація більше 80 підзаконних актів.

Необхідно і далі розширювати долю недержавного сектора і залучати приватних інвесторів у ведучі найважливіші галузі економіки, зберігши за державою контрольний пакет або “золоту” акцію в стратегічно важливих галузях і підприємствах країни.

При цьому треба передбачити відвертість і публічність приватизаційних операцій, розширення участі приватного сектора в процесах приватизації, забезпечення рівного доступу до приватизації для всіх категорій потенційних інвесторів.

У розвиток вказаних засадничих законів буде потрібно прийняття також і інших нових законів, сприяючих подальшому просуванню по дорозі до вільної ринкової економіки, як, наприклад, “Про діяльність кредитних бюро і обмін кредитною інформацією”, “Про заставний реєстр”, “Про риэлтерской діяльність”, “О інвестиційних і пайових фондах”, “О інноваціях і модернізації економіки” і інших законів, що зажадалися логікою і динамікою ринкових перетворень, здійснюваних в Узбекистані.

Визначаючи найважливіші перспективи і пріоритети економічного розвитку країни, нам необхідна особлива увага приділяти зростанню внутрішнього попиту. Реалізація такого курсу в Антикризовій програмі заходів по нейтралізації наслідків світової фінансово-економічної кризи за минулі роки повністю себе виправдала. Слід підкреслити, що саме такий позиції сьогодні дотримуються багато азіатських країн.

“Наша найважливіше завдання в найближчій перспективі – продовжити почате – звернути особливу увагу на подальше збільшення споживчого попиту населення, в першу чергу за рахунок розвитку соціальної сфери і сектора послуг, що випереджає реалізації проектів по введенню інфраструктурних, транспортних і комунікаційних об'єктів, поступального підвищення оплати праці”, - підкреслив Президент Узбекистану І.Карімов.

Просто жах

Comments are closed.