Home > Політика > Шито-приховано

Шито-приховано

January 14th, 2011

Не все легко удається, що називається легким. Результати перевірки концерну «Беллегпром» — тому черговий і яскравий доказ.

Начальник головного управління Комітету державного контролю Віталій Дерех на колегії привів  вражаючі факти: «З 2008 року організаціям концерну була надана держпідтримка у розмірі 384 млрд. рублів, у тому числі 120 млрд. на безвідплатній основі. Сорок три організації отримали пільгові кредити на загальну суму 504 млрд. крб. Але за минулий рік і першу половину поточного більше 80% підприємств не виконали умови надання держпідтримки». Недивно, що Голова Комітету держконтролю Зенон Ламати в серцях запропонував перейменувати концерн — з «Беллегпрома» в «БелТЯЖлегпром».

«Шахова партія»

У пресс–туре, організованому КГК, не було півтонів. Практично біле і чорне. Нам, журналістам, «по–человечески, а не по–административному» запропонували порівняти роботу двох точок легкої промисловості — ВАТ «Світанок» і ВАТ «Камволь».

Що говорити: «Світанок» — підприємство, що самоокуповується, де активно модернізується виробництво. Що коштує лише настильно–раскроечный комплекс з Німеччини! Розумна комп'ютерна система вирізує деталі майбутніх моделей бездоганно точно і швидко. А сама обстановка? У цехах швалі працюють під інструментальну музику! «Це обов'язково, адже праця монотонна, люди втомлюються фізично і емоційно», — розповідає директор підприємства Інна Маліновськая. Багато хто працює тут по 35 і більше років. Хороша зарплата (швалі пошивочного цеху отримують в середньому 1,2 млн. рублів) і комфортні умови праці. І на результат їх роботи приємно поглянути — бавовняна білизна, костюми для активного відпочинку, «домашні» комплекти, джемперы для малят і солідних дорослих до 70–го розміру. Такий ось мікро - і макрогардероб йде на експорт до Росії і Фінляндії, Данії і Німеччини, інших країн.

Зовсім інша картина на ВАТ «Камволь». Тут і без офіційних доповідей стає зрозуміло — проблем вище за стелю. В буквальному розумінні. Коли піднімаєш догори очі в ткацьких цехах, виникає відчуття: зараз це піднебіння звалиться на землю — величезний купол виглядає загрозливо старим. Будівля споруди середини минулого століття давно потребує капітального ремонту. Устаткування застаріле морально і фізично. Модернізація ж йде черепашачим кроком. На 1 липня 2010 року кредиторська заборгованість підприємства більше 20 млрд. рублів. Монополіст в країні по виробництву шерстяних і напівшерстяних тканин, «Камволь» платить операторам мотальных автоматів. 700 тисяч рублів.

За словами Віталія Дереха, підприємство отримало 10,3 млрд. рублів держпідтримки, а чистий збиток за минулий рік склав 9 млрд., з кожним роком зростає кредиторська заборгованість, скорочуються обсяги виробництва. Але «Камволь» наполегливо продовжує укладати свідомо збиткові договори, середня рентабельність яких складала мінус 26% (!). Та вже, «тяжка спадщина» дісталася новому директорові підприємства Світлані Стріжак, яка вступила на посаду всього два тижні тому.

Полним–полна коробочка

На колегії КГК шишки падали і боляче били не лише ВАТ «Камволь». Адже в аутсайдерах за результатами перевірки числяться підприємства «Килими Бреста», Вітебський комбінат шовкових тканин, Барановічськоє виробниче бавовняне об'єднання, ВАТ «Оршанський льонокомбінат» — претендентів на «розчищання завалів» предостатньо. Знову ж таки в буквальному розумінні. Адже сьогодні на складах концерну «Тужить і кисне» продукція на суму, рівну загальній сумі держдотації, що складає близько 400 млрд. рублів. «Має бути зниження ціни неходової продукції!» — обурювався Голова Комітету держконтролю Зенон Ламати. «А її закрили на складі, для того, щоб гризли миші! Ви повинні проштовхувати неліквіди!» — це вже пряме звернення до голови концерну. І ще одна невтішна репліка на адресу Геннадія Вирко: за місяць він виїхав лише на три підприємства.

Критика лилася як з рогу достатку: не використані резерви економії, не виконуються затверджувані з року в рік заходи щодо зниження витрат на виробництво, від маркетингової політики збиткових підприємств концерну віє нафталіном. Ще одна хвора тема — використання «позавчорашніх» технологій і зношеного устаткування. Для багатьох підприємств «легенької» промисловості (як в такій ситуації не пригадати класику радянського кіно?) на мертвій точці застигло питання імпортозаміщення. А рівень керівництва? Управління галуззю складне, тут потрібні «особливі люди», але трапляється, коли на керівні посади призначають людей навіть без вищої освіти!

Втім, голова концерну почав свій звіт оптимістично: «Сьогодні рентабельність галузі легкої промисловості складає 11,7 відсотка, чистий прибуток зріс в 4 рази за останній рік. І якщо говорити «про середню температуру по лікарні» — все відносно благополучно». Лише результати перевірки говорять про зворотний. Майже половина організацій «Беллегпрома» отримала держпідтримку, а число збиткових підприємств не знижується. У окремих компаніях не використовується до третини зайнятих площ, наприклад, на підприємстві «Килими Бреста» — 35 тисяч квадратних метрів. То хіба їх не можна було здати в оренду або знайти інше вживання?

Проте КГК зробив акцент не лише на порушеннях і недоробках. «Головне — пошук вирішення проблем, треба активно шукати нові ринки збуту», — відмітив Віталій Дерех. Одним словом, навіть в такій дуже непростій ситуації в легпрома є стимул-реакція для зростання. Головне, аби перспективні паростки попали до дослідних і небайдужих «селекціонерів». Жити підприємствам концерну давно пора в стилі модерну. А не так, як ніби час зупинився.

Політика

Comments are closed.
Создание сайтов