Європа відчайдушно намагається вирішити головну проблему зручності для мандрівників – наявність суспільного туалету. У Старому світлі таких WC стає все менше, а сама плата за вхід дорожчає. У Венеції, наприклад, ввели спеціальні добові абонементи на відвідини туалету – Pipi-Card, а в Лондоні про розташування найближчого WC можна взнати за допомогою sms. Остання розробка учених – кишеньковий туалет.

Суспільні туалети в Європі дорожчають. Так, наприклад, німецька компанія Tank & Rast збільшила плату на відвідини WC на заправних станціях на 20 євроцентів – до 0,7 євро.

До цих пір в Германії плата за можливість скористатися суспільному туалетом в ресторанах або в торгівельних центрах включалася в товарний чек. Таким чином витрати на вміст суспільного туалету в цих місцях ділилася між відвідувачами порівну. Але з фінансовою кризою цей принцип себе вичерпав – можливості відвідати суспільний WC безкоштовно більше немає. Тепер кожен відвідувач туалету платить за себе самого.

У недавньому опиті німецького автоклубу ADAC 79% респондентів заявили, що невдоволені підвищенням цін «на облямовування природних потреб» і завірили, що не виключають справляти нужду в лісі або «в забору».

Проте, таке «брудне» рішення навряд чи підійде в місті туристів – для них головна проблема не вартість туалету, а його наявність. І у пошуках швидкого полегшення мандрівники готові заплатити і високу ціну.

Недавно в Парижі недавно власті міста запустили навіть спеціальну рекламну кампанію, закликаючи туристів користуватися туалетом, а не справляти нужду де припаде”. У оголошенні затверджувалося, що «за помірну ціну можна розраховувати на бездоганну гігієнічно чисту і приємну атмосферу, а також водно-оздоровчі процедури. І нарешті, завершити їх ви можете приємним відпочинком в цьому ж бістро за чашкою кави або невеликим бутербродом».

У Венеції питання суспільних туалетів вирішили по-своєму: денний квиток в суспільний туалет коштує 3 євро. У народі жартома цей квиток називають Pipi-Card. У міжсезонні або по Інтернету картку можна придбати із знижкою за 1,5 євро.

У Лондоні і Брайтоне для туристів існує можливість здобуття місцезнаходження туалету по sms. Після завчасної реєстрації по sms можна взнати місце і час відкриття довколишнього WC.

У Германії власникам магазинів або барів, які надають можливість таким, що всім бажає відвідати туалет свого закладу, місцеві власті щомісячно виплачують посібник від 100 до 150 євро в місяць.

Ще одне рішення знайти в Германії дешевий туалет пропонують Крістоф Бекман і Крістіан Роховськи – пошук WC на сайті Lootogo.de, де представлений великий каталог з 28 тисяч суспільних туалетів Німеччини. За допомогою декількох кликов будь-хто може заздалегідь отримати інформацію про місце, якість і сервіс туалету. На сайті також існує система оцінки закладів.

Але справжнім порятунком може стати кишеньковий туалет (pocket toilet), розроблений британською компанією Ardern Healthcare. Як передає Daily Mail, цей аксесуар, що складається із спеціального пакету за 3,99 фунта, миттєво перетворює рідину на гель, який не має запаху і абсолютно безпечний для користувача. Розробники стверджують, що їх продукція ідеально підійде мандрівникам на автомобілі (коли потрапляєте в пробку) або учасникам фестивалів просто неба. До речі, в Різдво продажу кишенькового туалету в Британії збільшуються на 250%.