shadow

У боротьбі за Трансільванію Угорщина готова примиритися з Сербією

На початку листопада Сербію з дводенним візитом відвідав віце-голова Європарламенту і голова Трансильванського угорської національної поради (Erdelyi Magyar Nemzeti Tanacs – EMNT) Ласло Текеш (Tokes Laszlo). У Бєлграді в середу він провів переговори з головою сербського парламенту Славіцей Джукич Деяновіч. На зустрічі він заявив, що головування Угорщини в Євросоюзі в першу половину наступного року дає хорошу можливість в справі перетворення регіону Центральної Східної Європи для відстоювання єдиних загальних інтересів. Л.Текеш відзначив, що Сербії для приєднання до Євросоюзу необхідно виконати певні умови, у тому числі, і стосовно внутрішньої політики по відношенню до національних меншин. Тому “історичне примирення”, по словах Л.Текеша, повинне торкнутися і угорців. Серед питань, які необхідно вирішити, він назвав і проблему компенсацій.

Л.Текеш вітав процес демократизації, що йде в Сербії. Особливо він торкнувся існуючого статусу Воєводіни і законів, створення, що визначили, і діяльність “національних порад”, що представляють інтереси національних меншин. Тут, на його думку, необхідне подальше вдосконалення правової бази для здійснення бюджетного фінансування їх діяльності.

Окрім Бєлграда Л.Текеш відвідав і автономний край Воєводіну. У столиці Воєводіни місті Новому Саду (венг. Szabadka) він брав участь в траурних церемоніях пам’яті жертв “югославського партизанського терору” 1944-1945 рр. Окрім цього, в Угорському будинку в Новому саду він зустрівся з головою Угорської національної поради (Magyar Nemzeti Tanacs) Томашем Корхечем (Korhecz Tamas), а також з депутатами сербського парламенту членами фракції Угорського союзу Воєводіни (Vajdasagi Magyar Szovetseg – VMSZ). На тій, що послідувала прес конференції Л.Текеш відзначив як крупне досягнення, що перед виборами в червні сього року Угорської національної поради Угорському союзу Воєводіни (VMSZ) удалося забезпечити єдність дій “угорських історичних церков” і мережі угорських цивільних організацій. Широка база дозволила VMSZ часто говорити “ні” уряду Сербії в тих випадках, коли його дії зачіпали інтереси угорської меншості Воєводіни – підкреслив Л.Текеш.

Останнім часом політична діяльність Л.Текеша, у минулому відомого діяча румунської революції, вийшла далеко за межі Трансільванії і Румунії. Все більше він позиціює себе захисником інтересів угорської меншості у всіх країнах, що оточують Угорщину. Аналіз його висловів дозволяє зробити вивід про те, що він має загальне з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном бачення перспектив регіону Східної і Центральної Європи. Свою діяльність Л.Текеш координує з діями угорського уряду. Окрім політичних зв’язків в Брюсселі, Л.Текеш добре відомий у вищих кругах Берліна і Вашингтона.

Перехідна дорогу жінка в Тбілісі була збита на смерть – ТБ

Перехідна дорогу жінка в Тбілісі була збита на смерть – ТБ

ТБІЛІСІ, 12 ниючи – Новини-Грузія, Наталія Смольникова. Молоду жінку, перехідну дорогу на тбіліській набережній, на смерть збила машина, передає 1-й канал Суспільного телебачення Грузії.

За повідомленням телеканалу, жінка переходила дорогу в недозволеному місці на лівої набережної Кури до Тбілісі і автомобіля марки “Фольксваген Гольф” не встиг пригальмувати.

Перехідна дорогу жінка в Тбілісі була збита на смерть – ТБ

За повідомленням телеканалу, жінка переходила дорогу в недозволеному місці на лівої набережної Кури до Тбілісі і автомобіля марки “Фольксваген Гольф” не встиг пригальмувати

Успішно виступили магаданські боксери на турнірі, присвяченому пам’яті Віктора Миколайовича Сахарова

. З 19 по 26 жовтня у Владивостоку проходил 20-й, ювілейний турнір, присвячений пам’яті видатної людини, – Героя Соціалістичної Праці, капітана далекого плавання, абсолютного чемпіона Далекого Сходу і Сибіру по боксу Віктора Миколайовича Сахарова.

Як повідомив головний тренер Магаданської області по боксу Олександр ІВАТІН, на ювілейний ринг вийшли 78 боксерів зі всіх регіонів Далекого Сходу, а також з міст Іркутська і Чита Забайкальського краю. У їх числі 13 майстрів спорту, 65 кандидатів в майстри. Найпоказніші команди були у господарів змагань – приморцев – 26 чоловік, Хабаровського краю – 15, Забайкальського – 9 і Республіки Саха (Якутія) – 8.

Магаданци привезли команду з 5 чоловік, що тренуються в центрі спортивної підготовки «Магаданська обласна школа вищої спортивної майстерності». У вазі 52 кг виступили відразу два магаданца – брати В’ячеслав і Артем Мірзаєви, але, на жаль, обоє поступилися своїми першими поєдинками. Майстер спорту В’ячеслав Мірзаєв програв майстрові спорту із Забайкальського краю Цирену Бадмаєву, а кандидат в майстри Артем Мірзаєв поступився також кандидатові в майстри Денису Евграфову з Республіки Саха (Якутія).

У вазі 81 кг суперниками нашого Володимира Федоткина було 8 чоловік. Перший бій зважаючи на явну перевагу він виграв у противника із Забайкальського краю читинца кандидата в майстри спорту Холмірзо Нієзмахмадова в другому раунді, а другий поєдинок – по очках з рахунком 7:3 у представника з Владивостока Олександра Мартиненко. У фінальному ж дуже рівному спірному бою судді віддали перемогу його противникові, також боксерові з Приморського краю В’ячеславу Козюбердіну. Підсумок – 2-е місце.

У вазі 69 кг у Максима Антонова було також 8 суперників. І по долі перший бій йому випав з майстром спорту з Владивостока Євгенієм Дуськановим. Хочеться відзначити, що в 2010-м Максим показує дуже зрілий бокс, хоча він 1991 року народження і лише цього року став боксувати у віковій групі «Еліта» (чоловіки). Тому я ні на секунду не сумнівався в його перемозі. Але вигравши перший раунд 3:1, він рівно отбоксировал 2-й і прикро програв 3-й з рахунком 6:5. Відмічу, що його противник – титулований боєць, є лідером в Приморському краю, брав участь в юніорській збірній Росії проти збірної світу.

У вазі понад 91 кг виступав третьокурсник СВГУ Магомед Муцольгов. Він також 1991 року народження і, як Максим Антонов, перший рік боксує серед дорослих. На цих змаганнях він мене порадував. Перший бій виграв за явною перевагою у кандидата в майстри спорту з Владивостока, треба сказати, дуже зрілого бійця 1986 років народження Федора Дікова, а у фінальному здолав також кандидата в майстри Костянтина Терехова з Благовещенська, не залишивши йому жодних шансів на перемогу. Магомед боксував у відмінному стилі з величезним бажанням перемогти. Результат – 1-е заслужене місце.

Підводячи підсумки поїздки, хочеться відмітити, що боксери виступили начеб і непогано, завоювавши одне 1-е і одне 2-е місце, але, як мовиться, планку треба піднімати вище і на таких змаганнях перемагати, оскільки на Першості Росії боксери, майбутні суперники, будуть і дослідно, і сильніше.

Отже, календарний рік закінчується, в новому, 2011-м боксерів у всіх вікових групах чекають чемпіонати і першість Далекого Сходу, яка за умови зайнятого 1-го місця надає можливість брати участь в першості Росії серед хлопців, юніорів, молоді і дорослих.

Висока ціна природних потреб

Європа відчайдушно намагається вирішити головну проблему зручності для мандрівників – наявність суспільного туалету. У Старому світлі таких WC стає все менше, а сама плата за вхід дорожчає. У Венеції, наприклад, ввели спеціальні добові абонементи на відвідини туалету – Pipi-Card, а в Лондоні про розташування найближчого WC можна взнати за допомогою sms. Остання розробка учених – кишеньковий туалет.

Суспільні туалети в Європі дорожчають. Так, наприклад, німецька компанія Tank & Rast збільшила плату на відвідини WC на заправних станціях на 20 євроцентів – до 0,7 євро.

До цих пір в Германії плата за можливість скористатися суспільному туалетом в ресторанах або в торгівельних центрах включалася в товарний чек. Таким чином витрати на вміст суспільного туалету в цих місцях ділилася між відвідувачами порівну. Але з фінансовою кризою цей принцип себе вичерпав – можливості відвідати суспільний WC безкоштовно більше немає. Тепер кожен відвідувач туалету платить за себе самого.

У недавньому опиті німецького автоклубу ADAC 79% респондентів заявили, що невдоволені підвищенням цін «на облямовування природних потреб» і завірили, що не виключають справляти нужду в лісі або «в забору».

Проте, таке «брудне» рішення навряд чи підійде в місті туристів – для них головна проблема не вартість туалету, а його наявність. І у пошуках швидкого полегшення мандрівники готові заплатити і високу ціну.

Недавно в Парижі недавно власті міста запустили навіть спеціальну рекламну кампанію, закликаючи туристів користуватися туалетом, а не справляти нужду де припаде”. У оголошенні затверджувалося, що «за помірну ціну можна розраховувати на бездоганну гігієнічно чисту і приємну атмосферу, а також водно-оздоровчі процедури. І нарешті, завершити їх ви можете приємним відпочинком в цьому ж бістро за чашкою кави або невеликим бутербродом».

У Венеції питання суспільних туалетів вирішили по-своєму: денний квиток в суспільний туалет коштує 3 євро. У народі жартома цей квиток називають Pipi-Card. У міжсезонні або по Інтернету картку можна придбати із знижкою за 1,5 євро.

У Лондоні і Брайтоне для туристів існує можливість здобуття місцезнаходження туалету по sms. Після завчасної реєстрації по sms можна взнати місце і час відкриття довколишнього WC.

У Германії власникам магазинів або барів, які надають можливість таким, що всім бажає відвідати туалет свого закладу, місцеві власті щомісячно виплачують посібник від 100 до 150 євро в місяць.

Ще одне рішення знайти в Германії дешевий туалет пропонують Крістоф Бекман і Крістіан Роховськи – пошук WC на сайті Lootogo.de, де представлений великий каталог з 28 тисяч суспільних туалетів Німеччини. За допомогою декількох кликов будь-хто може заздалегідь отримати інформацію про місце, якість і сервіс туалету. На сайті також існує система оцінки закладів.

Але справжнім порятунком може стати кишеньковий туалет (pocket toilet), розроблений британською компанією Ardern Healthcare. Як передає Daily Mail, цей аксесуар, що складається із спеціального пакету за 3,99 фунта, миттєво перетворює рідину на гель, який не має запаху і абсолютно безпечний для користувача. Розробники стверджують, що їх продукція ідеально підійде мандрівникам на автомобілі (коли потрапляєте в пробку) або учасникам фестивалів просто неба. До речі, в Різдво продажу кишенькового туалету в Британії збільшуються на 250%.

Правляча партія Вірменії визнає, що результат виборів вирішує адміністративний ресурс

У всьому світі сьогодні немає такої партії, яка набрала б на виборах до парламенту 99.9% голосів. Як передає кореспондент  Новини, про це на прес-конференції 12 листопада заявив заступник голови правлячої Республіканської партії Вірменії (РПА) Размік Зограбян, коментуючи слова депутата коаліційної партії “Процвітаюча Вірменія” Вардана Бостанджяна, про те, що політична сила прагне отримати на виборах до парламенту не 50+1% голосів, а 99,9%.

“Не дай , аби “Процвітаюча Вірменія” набрала на виборах 99,9% голосів – це означатиме, що у Вірменії диктатура. Такий електорат партія могла забезпечити собі лише в Радянські часи”, – вважає депутат. При цьому республіканець відзначив, що будь-яка партія має право прагнути до високих результатів, у тому числі і до 50+1% і 99.9%”.

Зограбян нагадав, що керівники 2/3 общини є представниками правлячої партії: “Ці голоси належать Республіканській партії, і їх вистачить на те, аби забезпечити 50+1%”.

За його словами, відсутність реакції з боку РПА на амбітні заяви інших політичних сил свідчить про те, що вони “їх особливо і не хвилюють”.

З опозиційних сил, як вважає депутат, в Національних зборах наступного скликання виявляться АРФ “Дашнакцутюн“, “Спадщина” і Вірменський національний конгрес (АНК).

“Якщо, як заявив перший президент, АНК до кінця піде конституційною дорогою, то має шанс виявитися в парламенті”, – додав Зограбян.

Grani

Кротоборство

Діти адвоката Шмідта

Зла вистачає

Коментуючи той факт, що на сьогоднішній день три вищі пости в країні – президента, прем’єр-міністра, і голови парламенту – належать Республіканській партії, він відзначив: “Те, що політична сила, що набрала більшість на виборах, зберігає вищі пости собі, це природно. Не роздавати ж їх іншим, ми і без того, запропонували створити коаліцію. А могли і заявити, що перемогли на виборах і будемо одні в парламенті і уряді. Але ми пішли на цей крок, оскільки ці партії мали свою вагу в суспільстві”.

Аласанія відправився в США з робочим візитом

ТБІЛІСІ, 12 ниючи – Новини-Грузія, Ека Джавахия. Экс-посол Грузії в ООН, лідер опозиційної партії “Наша Грузія – вільні демократи” Іраклій Аласанія рано вранці в п’ятницю з робочим візитом відправився в США, повідомляє прес-служба партії.

За наявною інформацією, Аласанія в рамках візиту проведе зустрічі з конгресменами, сенаторами і радниками президента США Барака Обами. Також запланована зустріч в Держдепартаменті і суспільно-дослідницькому центрі Конгресу США.

Лідер “Вільних демократів” прочитає лекцію в Колумбійському університеті в Нью-Йорку.

“Після візиту в США Аласанія відправиться до Брюсселю, де проведе зустрічі з високопоставленими представниками Євросоюзу”, – заявили в прес службі.

Лідера “Наша Грузія – вільні демократи” в поїздці в США супроводжують секретар по міжнародних зв’язках Давид Далкаліані і керівник прес-служби Валеріан Аваліані.

Аласанія відправився в США з робочим візитом

Аласанія в рамках візиту проведе зустрічі з конгресменами, сенаторами і радниками президента США. Також запланована зустріч в Держдепартаменті і суспільно-дослідницькому центрі Конгресу США.

Петербурзькі лимоновцы звернулися до Дмитра Медведеву

Лідер петербурзького відділення “Іншої Росії” Андрій Дмітрієв виступив в інтернеті з відеозверненням до президента РФ Дмитра Медведеву. Що є на даний момент звинуваченим по ч.1 ст.282.2 (”Організація діяльності екстремістського співтовариства”), Андрій Дмітрієв призвав главу держави відмінити вказану норму кримінального законодавства, а також звернути увагу на постійні розгони мирних акцій за участю “Іншої Росії” в Санкт-Петербурзі. Тут Дмітрієв відзначив мітинги, що постійно розганялися міліцією, проходящие кожне 31-е число в Гостиного двору (в рамках так званої “Стратегії-31?), а також недавній розгін колони лимоновцев на демонстрації 7 листопада.

На думку Андрія Дмітрієва, “Інша Росія” є на даний момент легальною політичною організацією, яка знаходиться на стадії офіційної реєстрації і виконує всі вимоги закону. У зв’язку з цим лідер петербурзьких “другороссов” призвав президента РФ усунути від посад керівників державних і силових структур, що перешкоджають участі громадян в легальній політичній діяльності.

Rambler-новости

Собянін почав не з тієї сторони

Знайти інопланетян перешкодила грандіозна помилка

ЗМІ дізналися про грядущу зміну глави МВС

Нагадаємо, що лідерові петербурзького відділення “Іншої Росії” Андрію Дмітрієву, як і чотирьом його соратникам, на цьому тижні Слідчим комітетом з Санкт-Петербурга було пред’явлено звинувачення в організації і участі в нелегальній діяльності регіонального вічка забороненої судом більшовицької для Націонала партії. Всі обвинувачені знаходяться під підпискою про невиїзд.

Щастя моє

Вчора XVII Мінський міжнародний кінофестиваль «Лiстапад» підвів свої підсумки. Стежити за нинішнім кіномарафоном дійсно було набагато цікаво, ніж в минулі роки. Виявилось, що горезвісна стриманість білоруської публіки має свою межу. Після показів деяких фестивальних фільмів творчі зустрічі з їх творцями перетворювалися на вельми люті дискусії, не стихаючі декілька днів, як це було, наприклад, в разі Сергія Лозніци, чия картина «Щастя моє» брала участь в основному конкурсі мінського кінофоруму. До речі, разом з іншими фестивальними фільмами робота Лозніци переконливо продемонструвала прагнення сучасного кінематографа освоювати модний жанр нон–фикшн, що набирає звороти в літературі і інших видах мистецтва.

Все, що має документальну основу або виглядає гранично натуралістичний, нині в особливій шані. Лозніца пише сценарій по газетній замітці, запрошуючи на ролі сільських мужиків реальних сільських мужиків. Болгарський режисер Камен Кальов знімає історію фактично про свого друга і пропонує зіграти головного героя цьому самому другу. Вагітну героїню у фільмі Франсуа Озона грає актриса, вагітна по-справжньому. У свою чергу, документальне кіно все частіше використовує прийоми ігрового, а режиссеры–документалисты успішно дебютують з художніми картинами, що підтверджують і програми нашого «Лiстапада».

Проте для публіки головним в кіно залишається видовище і захопливість сюжету. І те і інше є у фільмі «Братові» режисера з Венесуели Марселя Раськина, до речі, що отримав на останньому Московському кінофестивалі відразу дві головні винагороди — від жюрі і від глядачів. А тепер у «Брата» є ще і приз глядацьких симпатій мінського кінофоруму.

Приз Президента «За гуманізм і духовність в кіно» також відправиться до Венесуели — нестандартну історію Марселя Раськина про братьях–футболистах оцінили по гідності.

Гран-прі XVII Мінського міжнародного кінофестивалю «Лiстапад» професійне жюрі присудило картині Сергія Лозніци «Щастя моє». Спецприз жюрі отримав вже неодноразовий лауреат «Лiстапада» Актан Арим Кубат за картину «Свет–аке (Викрадач світла)». У 2001–м цей режисер з Киргизстана відвіз з Мінська приз «Лiстапада» «За кращу режисуру».

Приз імені народного артиста СРСР Віктора Турова за кращий фільм конкурсу молодого ігрового кіно дістався братам Вега з Перу, авторам картини «Жовтень».

Гран-прі конкурсу документального кіно вручили Вадиму Ендрейко, що представляв швейцарський кінематограф з картиною «Жінка з п’ятьма слонами». До речі, в Швейцарії його роботу недавно визнали фільмом року.

У конкурсі молодого неігрового кіно жюрі відзначило роботу естонського режисера Моніки Симентс «Чемпіон світу» і фільм китайського документаліста Лісинь Фаня «Останній поїзд додому».

Ставити фінальну крапку наш кінофорум не квапиться. Деякі з позаконкурсних фільмів «Лiстапада» можна поглянути в мінських кінотеатрах ще і в ці вихідні.

Автор публікації: Ірина ЗАВАДСЬКАЯ

Число звинувачувальних вироків знизилося: голова Верховного Суду РФ

Голова Верховного Суду РФ В’ячеслав Лебедев 11 листопада відвідав Катеринбург. Як. повідомили 12 листопада кореспондентові  Новини в свердловському облсуді, він приїхав з візитом на Урал для того, щоб провести нараду з головами обласних і окружних судів Уральського федерального округу. Окрім голів судів суб’єктів УРФО, участь в нараді взяли генеральний директор Судового департаменту при Верховному Суді РФ Олександр Гусев, повноважний представник президента Російської Федерації в Уральському федеральному окрузі Микола Вінніченко і губернатор Свердловської області Олександр Мішарін.

В основному нарада була присвячена термінам розгляду справ і причинам не тривалого їх розгляду. Лебедев вказав суддям, що, можливо, не завжди варто йти на поводі у сторін, які вимагають проведення експертизи. Проблему розшуку підсудних Лебедев попросив Вінніченко вирішити з правоохоронними органами на рівні суб’єктів РФ, що входять в УРФО.

Також Лебедев відзначив тенденцію зниження числа звинувачувальних вироків, за його словами, з 1996 року воно скоротилося 124 тис. чоловік. 36% звинувачувальних вироків з умовною мірою покарання, реальне лише ние свободи отримують 31% засуджених. Голова Верховного Суду Росії звернув увагу присутніх і на зниження числа засуджених серед неповнолітніх, і те, що суди заарештовують їх лише у виняткових випадках. “Таким чином, робиться все, аби дати ще один шанс хлопцям, які попали під кримінальне судочинство, стати на дорогу виправлення”, – відзначив Лебедев.

Подібні наради голова Верховного Суду Російської Федерації В’ячеслав Лебедев планує провести до кінця 2010 року у всіх регіонах Росії.

Число звинувачувальних вироків.

Між Борисові і Бобруйськом

Для БАТЕ мало не кожна осінь — золота. Ось і чергова першість вже сьогодні може принести борисовчанам чемпіонський титул. Для цього досить не програти в гостях «Белшине». Правда, матч проти БАТЕ для бобруйчан буде особливим. У складі цієї команди виступає квартет футболістів, які в різний час грали за БАТЕ і принесли йому немало користі. Напередодні дуелі з чемпіонами ми попросили їх пригадати роки, проведені в Борісове, і дати свій прогноз на майбутній поєдинок.

Олександр Седнев, головний тренер «Белшини», виступав за борисовчан в 2003 році:

— На жаль, за БАТЕ я провів всього 6 матчів. Отримав серйозну травму і вибув на тривалий термін, а після перейшов в «Нафтан». Але я не ображаюся, а горджуся, що зумів пограти в цій команді. Я по-хорошому заздрю БАТЕ і сприймаю його перемоги як досягнення всього нашого футболу. Їх потрібно поважати, цінувати, заохочувати. У сьогоднішньому поєдинку, останньому цього року в Бобруйську, ми постараємося виправити все ті помилки, які були допущені в минулих матчах цього сезону, що закінчилися перемогами борисовчан. Звичайно, хочеться на такому матчі бачити глядачів. Та і нам, у свою чергу, слід поблагодарить уболівальників за їх підтримку впродовж всього сезону.

Микола Бранфілов, захисник, у складі БАТЕ дебютував в 19 років:

— Може, в БАТЕ я і не відбувся як гравець, але прошел з командою дорогу з другої ліги у вищу. Це була хороша школа, тут нічого не скажеш. Юрій Пунтус і Анатолій Капський вже тоді ставили перед командою максимальні завдання. Зерно майбутніх чемпіонських перемог засіяли саме в ті роки, 14 років тому. А Віктор Гончаренко мені подобався ще як гравець. Він був дуже чіпким і завжди непоступливим крайнім захисником. Ігри з БАТЕ для мене завжди особливі, так що з мотивацією все гаразд. Тим більше в останніх матчах ми програли багато в чому із-за своїх помилок. А БАТЕ — той суперник, який цим добре користується. Знаєте, наш осінній футбол завжди цікавий. Тому при належній готовності і самовіддачі відібрати окуляри у нашого сьогоднішнього суперника, думаю, можна.

Геннадій Блізнюк, нападаючий, за борисовчан забив 50 м’ячів:

— А я по-особливому на цю гру не налаштовуюся. Та і не думаю, що її потрібно виділяти із загальної канви. Правда, хлопців я б хотів побачити. Сергій Веремко, Діма Ліхтаровіч, Саша Федорович — мої хороші друзі, з якими постійно підтримую зв’язок. Ні, парі жодних не укладав — не в тому віці вже, але це не означає, що я не хочу засмутити забитим голом свого друга. Хоча слабких сторін в БАТЕ майже немає. Це було помітно і по грі з «Шерифом». Проте я не сумніваюся, що гра буде досить цікавою.

Олександр Лебедев, форвард, почав в БАТЕ свою професійну кар’єру:

— БАТЕ для мене рідна команда, той колектив, в якому я відчув себе справжнім футболістом. Атмосфера була настільки хороша, що навіть додому виїжджати не хотілося. Але переїхати в 2007 році довелося до краснодарської «Кубані». Тоді я своє рішення сприймав як належне, але тепер жалію, що покинув команду. Залишся — дивишся, і перспективи зовсім інші відкривалися б. До речі, раніше мені вже доводилося засмучувати БАТЕ, коли я грав за мінське «Динамо». А тепер у мене безголевая смуга, на якій скоріше хочеться поставити хрест. Буду рад, якщо вийде забити.

Автор публікації: Тарас ЩИРИЙ