Біг часу невблаганний: здається, зовсім недавно у Ванкувері були розіграні медалі Олімпійських ігор, а на носі вже новий зимовий сезон. Грядущий тиждень наблизить нас до нього майже впритул.

Лижний спорт. Кубок світу. Перший етап. Галлівар (Швеція), 20 — 21 листопада.

Услід за ковзанярями, які вчора відкрили сезон в голландському Херенвене, в свою нову зиму вступають і лижники. Олімпійський для поста рік для нашої команди, що повністю поміняла тренерський штаб і більш ніж наполовину, — склад гонщиків, обіцяє бути незвичайним і багато в чому експериментальним. Віктор Камоцкий і Олександр Попов проголосили курс на омолоджування і будують команду до наступної Олімпіади.

Зараз наша збірна знаходиться на зборах у Фінляндії, де 1 листопада вперше в сезоні побачила сніг. Чи хватит спортсменам трьох тижнів для того, щоб накатати потрібну форму? Це питання непокоїть не лише нас, але і тренерів. Збір закінчиться міжнародними стартами FIS, в результаті яких визначиться остаточний склад на стартовий Кубок світу. Поки в нім значаться чотири прізвища: Сергій Долідовіч, Михайло Семенов, Олена Санникова і Катерина Рудакова — суспіль перевірені бійці. Цікаво в цьому ряду буде постежити за можливостями Семенова, знов оберненого в лижну віру з біатлону. Тренери боязко сподіваються, що швидкісні якості Міши можуть дозволити йому навіть претендувати на місце в десятці. Укупі з можливими медальними подвигами Долідовіча, який збирається на прощання голосно хлопнути дверима, це не так і погано. Виступлять наші спортсмени в Швеції на двох дистанціях: жінки здолають 10 кілометрів, чоловіки — 15.

Всього в нинішньому сезоні Кубок світу складатиметься з 11 етапів і фіналу в двох шведських містах — Стокгольмі і Фалуне. Найтриваліший етап, включаючий многодневку «Тур де Ськи», запланований на 31 грудня — 9 січня і пройдет в німецьких Оберхофе і Оберстдорфе і італійських Тоблахе, Кортині і Валь–ді–Фьемме. Також радимо звернути увагу на огляд талантів — першість світу серед юніорів (25 — 31 січня, Отепя (Естонія) і головний старт сезону — чемпіонат світу, який в період з 22 лютого по 6 березня прийме Осло.

Гандбол. 3–й кваліфікаційний раунд жіночого розиграшу Кубка кубків. «Аркатрон» (Мінськ) — «Бломбург» (Німеччина). Мінськ, 20 — 21 листопада.

«Аркатрон» — це те мало що, що залишилося від як ніколи ріденького представництва наших клубів на євроарені, і єдине, якщо брати в розрахунок жіночі команди. Була ще «Городнічанка», але вона зійшла з дистанції дивно швидко і покірливо, поступившись в другому матчі другого кваліфікаційного раунду Кубка ЕГФ шведській команді «Ськьевде». А ось мінчанки, ведені наставником збірної країни Анатолієм Заставам, здолали перший бар’єр відважно, розгромивши «дитячий сад» з молдавської СДЮШОР–2 (Кишинів) з рахунком 51:11, а в повторному поєдинку — 41:23. І ось настав час першого серйозного випробування.

Такого ще не бувало, аби клуб німецької бундеслиги обоє поєдинку проводив в гостях в нашої команди. У 99 відсотках випадків відбувається навпаки — на порядок з більш рейтинговими і заможними опонентами єврокубкові повпреди Білорусі зустрічаються в режимі гостьових спарених поєдинків. Отже візит один з лідерів німецького клубного гандболу на нашу землю можна назвати в деякому роді святом. Матчі відбудуться в спорткомплексі на вулиці Філімонова і почнуться в 17.00 і 16.00. Чи допоможе це нашій команді перемогти? Кажучи відверто, навряд чи. Не дивлячись на те, що «Бломберг» займає лише шосте місце в чемпіонаті, не можна забувати, що бундеслига — одне з сильної першості в Європі, а у складі команди виступають такі зірки, як Надін Краузе, наприклад. Її приїзд до Мінська, до речі, ще один привід сходити на гандбол.

Дуже цікаво буде поглянути, що «Аркатрон» зуміє протиставити німкам. Не можна забувати, що у складі мінчанок теж є своя зірка — Тетяна Хліманкова, що не один рік виступала в тій же бундеслиге і стабільно входила до числа кращих снайперів цієї ліги. Є в «Аркатрона» і інших дослідних гандболісток, яким є що і кому доводити.

Цього ж дня у чоловіків в розиграші Кубка кубків перший матч 1/16 фіналу проведе мінський СЬКА. Армійці на виїзді битимуться з грецьким АЄК.

ТБІЛІСІ, 15 ниючи – Новини-Грузія. Проведена в Грузії операція по виявленню осіб, пов’язаних із спецслужбами Росії, була направлена на попередження грузинського суспільства, а не на роздратування Росії, заявив глава МВС Грузії Вано Мерабішвілі.

МВС Грузії минулого тижня повідомило, що виявило десятки чоловік, що співробітничають із спецслужбами Росії. В результаті масштабної операції під назвою “Енвер” 15 чоловік було затримано. Двоє були звільнені після укладення процесуальної оборудки, а 13 чоловік знаходяться в попередньому висновку. Серед затриманих, за даними грузинського міністерства, четверо громадян РФ – Армен Геворкян, Рубен Шикоян, Петре Деврішадзе і Юрій Ськрильников.

“Коли ми проводили цю операцію і. коли освітлювали її, головним завданням для нас не було роздратування Росії. Цей вектор був направлений, в першу чергу, до грузинського суспільства. Ми були зацікавлені в чиненні тиску на людей, що проживають в Грузії, і в тій або іншій формі тих, що співробітничали з російськими спецслужбами, аби вони почали співробітничати з нами”, – заявив Мерабішвілі в інтерв’ю телекомпанії “Імеді”, яке транслювалося в суботу увечері.

В той же час він відзначив, що затримання людей не є самоціллю.

“Нашою метою є припинення їх (шпигунів) діяльності. І якщо в майбутньому хтось захоче робити це, хай вони знають, що в Грузії є серйозні спецслужби, які рано чи пізно розкриють цю справу”, – заявив Мерабішвілі.

Частина інтерв’ю глави МВС Грузії вийшла в ефір кілька днів тому і стосувалася безпосередньо вищезгаданої операції. Зокрема, Мерабішвілі заявив, що в Грузії працюють як мінімум три російські спецслужби – ГРУ, ФСБ і СВР.

Виявлення шпигунської мережі в Грузії проводилося не для роздратування РФ – МВС

“Коли ми проводили цю операцію і. коли освітлювали її, головним завданням для нас не було роздратування Росії. Цей вектор був направлений, в першу чергу, до грузинського суспільства”, – сказав Мерабішвілі.

АСТАНА. 10 листопада. КАЗІНФОРМ /Канат Кульшманов/

Уряд Казахстану має намір зберегти лідируючі позиції в області реформування ділового клімату. Про це повідомив заступник Прем’єр-міністра РК Ербол Оринбаєв, виступаючи на конференції в Астане “Ведення бізнесу 2011?.

“Уряд має намір продовжити і наростити співпрацю з Усесвітнім банком, аби найближчими роками зберегти лідируючі позиції в області реформування ділового клімату”, – сказав Е.Оринбаєв.

За його словами, Кабінет міністрів чітко усвідомлює, що економічний розвиток в довгостроковій перспективі залежить від здатності формувати конкурентоздатний, динамічний приватний сектор, і робота Уряду із створення сприятливих умов в країні буде продовжена в партнерстві з бізнес-співтовариством і Усесвітнім банком.

“Державна підтримка підприємництва вимагає створення сприятливих умов для ведення бізнесу в країні, і це є одним з найважливіших пріоритетів роботи нашого Уряду”, – уклав віце-прем’єр.

На конференції, що проводиться Усесвітнім банком, була представлена доповідь “Ведення бізнесу 2011: поліпшення умов діяльності для підприємців” по Казахстану. Згідно докладу, за підсумками минулого року Казахстан зайняв перше місце по проведенню реформ, направлених на полегшення ведення бізнесу для підприємців. В результаті країна піднялася на 15 позицій – до 59 місця серед 183 країн.

МОСКВА, 15 ниючи – Новини-Грузія. Генеральний секретар ОБСЄ Марк Перрен де Брішамбо не бачить бажання Москви і Тбілісі залучити організацію в переговорний процес як посередник.

“Для того, щоб ОБСЄ втрутилося (у налагодження стосунків Москви і Тбілісі), потрібне бажання обох сторін – Росії і Грузії, чого ми не спостерігаємо”, – сказав він на прес-конференції в Москві, відповідаючи на питання журналістів про те, чи можливо початок контактів між сторонам на майбутньому на початку грудня саміті ОБСЄ.

За повідомленням РІА Новини, в той же час, Брішамбо вказав, що “контакти (між сторонами) продовжуються усередині ОБСЄ”. Він нагадав, що в рамках організації по четвергах проходит зустріч 56 представників країн, що входять в ОБСЄ.

Повертаючись до теми майбутнього саміту в цьому контексті, Брішамбо відзначив, що “будь-який саміт, як ярмарок, представляє різні можливості”.

“Упевнений, що казахстанське головування зі свого боку докладе зусилля для того, щоб сприяти цьому”, – відзначив він.

При цьому генсек ОБСЄ не пояснив, як саме Казахстан може сприяти цьому питанню.

Висловлюючись цілком по темі російсько-грузинських стосунків, Брішамбо нагадав, що сторони беруть участь в переговорах в Женеві.

Не “можна сказати, що між Росією і Грузією не було жодних контактів для врегулювання стосунків”, – сказав він, нагадавши, що в Женеві вже прошло 13 раундів переговорів.

Брішамбо також визнав, що “ці переговори не привели до якихось вражаючих результатів”. Проте він додав, що “вони допомагають запобігти серйознішим конфліктам”.

Брішамбо не бачить від РФ і Грузії бажання залучити ОБСЄ як посередника в переговорах

“Для того, щоб ОБСЄ втрутилося в налагодження стосунків Москви і Тбілісі, потрібне бажання обох сторін – Росії і Грузії, чого ми не спостерігаємо”, – сказав генсек організації він на прес-конференції в Москві.

Сьогодні, 11 листопада, компанія “Стокманн” відкриє в історичному центрі Санкт-Петербурга, біля Московського вокзалу, торгівельний комплекс “Невський Центр”. Про це повідомляє кореспондент  Новини. Як повідомлялося в ЗМІ, ділянку під будівництво (на місці будинків №№ 114 і 116 по Невському проспекту) “Стокманн” отримала ще в 2005 році. Експертиза НДІ “Спецпроєктреставрация” дозволила знести будинок №116 за умови точного відтворення його фасадів.

За замовленням фіннів комплекс будувала компанія “Китаю-буд”. Архітектором виступив петербуржець Юрій Земцов, архітектурне бюро “Земцов, Кондіайн і партнери” супроводжувало проект компанії “Поурі” (Фінляндія), сообразуя його з містобудівним законодавством Санкт-Петербурга. Максимальна висота комплексу складе 35 метрів.

Експерти розходяться в думці відносно якості відновлення фасадів знесених будівель по Невському проспекту. Градозащитная організація “Живе місто“, наприклад, навіть привласнила звання “непочесного громадянина Санкт-Петербурга” Юсси Куутса, керівному будівництвом з боку “Стокманна”. Практично одностайну критику викликає скляна мансарда, що підноситься за відновленим фасадом. Її вже встигли охрестити “вставною щелепою”. Особливо мансарда видно з боку Пушкінської і Гончарної вулиць.

У пресі згадувалася передбачувана вартість оренди в “Стокманне” – близько 4,5 тис. доларів в рік за один квадратний метр. Площа комплексу 20 тисяч квадратних метрів (торгівельні площі) на 6 поверхах. Окрім одягу, в магазині продаватимуться косметика, продукти харчування, товари для будинку.

Торгівельний комплекс “Стокманн” – не єдиний в районі Московського вокзалу. На 25 листопада заплановано відкриття торгівельного комплексу “Галереї” на Ліговськом проспекті. Його площа складе 193 тисячі кв. метрів, а архітектурні особливості також викликають неоднозначну реакцію громадськості.

У Бресті проходит персональна виставка живопису одного з провідних художників Білорусі, лауреата Державної премії Валерія Шкарубо

У Бресті було сиро і похмуро. Як на картинах мінського пейзажиста Валерія Шкарубо. Правда, під парасолькою захоплюватися осінньою пишністю проблематично. Зате у виставковому залі художнього музею обласного центру можна було вдосталь милуватися сумними сутінками, припорошеною снігом осокою, ялинами, що потонули в тумані, вечірніми сутінками з тією, що вирушає удалину дорогий — білоруськими ландшафтами в різний час роки і в різному настрої. Персональна виставка живопису одного з провідних художників Білорусі, лауреата Державної премії Валерія Шкарубо, працюватиме в обласному центрі місяць.

До Бреста художник привіз 26 робіт.

— Цим пейзажам тут тісно. Не тому, що їх багато. У Валерія — глибинне розуміння природи. Його картини енергетичні. Вони не можуть залишити байдужими нікого — ні професіонала, ні дилетанта. Валерій Шкарубо зрозумілий, — поза сумнівом, оцінка знаменитого колеги, брестського графіка Льва Алімова, дорогого стоїть.

Валерій Федорович признався, що нічого більшого, ніж виразив на своїх пейзажах, показати не прагнув:

— Такий стан природи близький моїй душі. Наша природа — несонячна, спокійна, відповідає людському єству багатьох білорусів. Одночасно показує глибину людської душі.

Можна шукати на полотнах метафори, придумуючи приховані відчуття і образи. Можна роздивлятися прості сюжети, неяскраві, але соковиті фарби, захоплюючись талантом майстра.

— Ні, Шкарубо не меланхолік, — відмів мої «перші враження» про художника Лев Алімов. — Він дуже глибока людина. Сильний як особа. І не завжди темне — сумне. У яскравому і смішному буває більше за смуток. А в Шкарубо — тиха любов до рідних місць, як у Івана Буніна. «Темні алеї», пам’ятаєте? Чіпляє. Валерій також закоханий в життя. Я був в його майстерні 8 років тому. Там немає жодної картини! Його роботи зажадалися.

Під час відкриття виставки ведуча відмітила, що одну з робіт художника купила внучка Марка Крокувала. Це, мабуть, повинно було підкреслити значущість художника. Сумніваюся, що Шкарубо такі лестощі до душі. Всі, хто купує його картини, знають ціну таланту. А твори мінського пейзажиста сьогодні є в музеях Білорусі, Росії, Китаю, Німеччини, в приватних зборах в США, Франції, Італії, Німеччини, Бельгії, Греції, Австрії, Словенії, Данії, Польщі, Туреччини, Китаї, Японії.

Через декілька днів після вернісажу довелося ще раз побувати у виставковому залі. Без метушні, без фото і телекамер, які заважають зосередитися, поглянула роботи Валерія Шкарубо. Прав був Лев Алімов: цей художник — життєлюб. І він зрозумілий. Його пейзажі — поза часом і поза модою. Поряд з «Дотиком» або «Сумними сутінками» не потрібно робити розумний вигляд, вишукуючи приховане і таємниче. Потрібно споглядати і захоплюватися схопленими талановитою кистю моментами, яких більшість з нас в звичайному житті просто не помічають.

Цю виставку вже поглянули в Барановичах, Бобруйську, Слуцке, Гомелі і Могильові. З Бреста в середині грудня білоруські пейзажі відправляться до Гродно.

Довідка «СБ»

Валерій Шкарубо народився в 1957 році в Борісове. У 1981 році закінчив Білоруський державний театрально–художественный інститут. З 1984 року — учасник виставок. Нагороджений Державною премією в області літератури, мистецтва і архітектури за цикл картин «Одвічне» (2002), медаллю Франциска Ськоріни (2008).

Персональні виставки майстра проходили в Австрії, Німеччині, Італії, Японії, Бельгії.

Власті Вірменії сповна в змозі викупити грузинську ділянку газопроводу Росія-Вірменія. Про це в бесіді з кореспондентом  Новини заявив 13 листопада колишній прем’єр-міністр Вірменії Грант Багратян, коментуючи заяву президента ГНКАР (SOCAR) Ровнага Абдуллаєва про намір узяти під контроль головну газову артерію Вірменії, по якій до країни надходить російський газ.

“Вірменія сповна може собі дозволити таку покупку. За 11 місяців з країни був виведений півмільярда доларів, половини цих засобів вистачило б на придбання об’єкту, що представляє стратегічну важливість для країни”, – заявив Багратян.

Экс-премьер також вказав на те, що уряд щороку бере колосальні кредити з-за кордону, використовуючи ці засоби, наприклад, “на розвиток мідно-молібденового комбінату, належного Кочаряну” (экс-президент Вірменії Роберт Кочарян). При цьому Багратян відмітив, що пропоновані азербайджанською стороною засобу не складають і річній прибутковій частині компанії “АрмРосгазпром“, яка по суті є монополістом у сфері постачання і розподілу на внутрішньому ринку Вірменії російського природного газу.

На думку економіста, экс-мэра Єревану Ваагна Хачатряна, з економічної точки зору придбання азербайджанською стороною грузинського відрізання газопроводу не представляє небезпеки для Вірменії, оскільки газопроводом в цілому управляє російська компанія “Газпром“. Враховуючи ж політичний контекст і напруженість в стосунках Вірменія-Азербайджан, як він відзначив, можна вже зараз передбачити, яким чином скористається Баку отриманим шансом в разі відновлення війни в Карабаху. “У таких умовах, щоденні вибухи на газопроводі Вірменії гарантовані”, – вважає економіст.

На відміну від свого колеги, Хачатрях вважає, що в уряду Вірменії немає таких крупних засобів для придбання об’єкту, проте вірменська сторона могла б спробувати домовитися з грузинськими колегами з тим, аби газопровід не був переданий в управління саме ГНКАР. У відповідь, природно, Єреван повинен буде зробити певні кроки в стосунках з Тбілісі, який сьогодні переживає не кращі часи в плані економічного розвитку. Що був заходів Єревану підкреслив, що відсутність альтернативного джерела блакитного палива представляє крайню небезпеку для державної безпеки Вірменії. “Такою альтернативою міг би стати газопровід Іран-Вірменія, проект будівництва якого, проте, керівництво країни не порахувало потрібним реалізувати повністю”, – відзначив Хачатрян.

Як раніше повідомляло  Новини, президент ГНКАР(SOCAR) Ровнаг Абдуллаєв заявив 13 листопада про намір узяти під контроль газопровід Росія-Вірменія, проходящий по території Грузії і забезпечує Вірменію газом.

Він повідомив, що ГНКАР вже звернулася до власника трубопроводу – Державної газової компанії Грузії, і виразила свою зацікавленість в участі в процесі, в разі приватизації або передачі трубопроводу в управління.

Нагадаємо, що 6 липня поточного року парламент Грузії ухвалив законопроект, що виключає магістральний газопровід “Північ-південь”, по якому газ поступає з Росії до Вірменії, із списку стратегічних об’єктів і який може підлягати приватизації. Раніше Грузія дала згоду на заборону на продаж газопроводу строком на 5 років, і цей термін витікає в квітні 2011 року.

Плани Грузії продати частину газопроводу “Північ-південь” викликали занепокоєння у Вірменії у зв’язку з тим, що акції стратегічно важливого об’єкту можуть перейти під контроль Азербайджану.

МАГАДАН. КОЛИМА-ІНФОРМ 15.11.2010. Сумарна площа всіх внутрішніх водоймищ нашої планети складає менше 3 %. І саме ця мала частина прісних водоймищ піддається найбільш інтенсивній антропогенній дії і забрудненню.

За словами начальника відділу нагляду за водними ресурсами Управління Роспріроднадзора по Магаданської області Володимира ОСИНЦЕВА, регіону в цьому плані повезло. Наша територія володіє колосальними водними ресурсами – 301 тис. м3/год на 1 км2. На одного жителя доводиться близько 757 тис. м3 річкових вод. Це приблизно в 25 разів більше, ніж в цілому по території Росії. Збереження водних ресурсів області – наше загальне завдання.

Водні ресурси області використовуються для вироблення електроенергії, видобутку корисних копалин, рыборазведения, господарсько-питного водопостачання. Головною водною артерією області є річка Колима, яка судноплавна в нижній течії від пос. Усть-Среднекан.

Річкова мережа включає більше 200 тис. річок загальною протяжністю близько 380 тис. км. Середня густина річкової мережі Магаданської області складає 0,87 км/км2. Найбільш крупними річками з площею водозбору понад 5 тис. км2 є Аян-Юрях, Берелех, Бахапча, Буюнда, Дебін, Детрін, Кулу, Сугой, Тяганий, Тауй, Гижіга. Із загальної кількості річок

97 % – це річки і струмки завдовжки менше 10 км.

На території Магаданської області розташовано 24,6 тис. озер загальною площею 2 тис. км2. Переважають малі озера – 24,5 тис. з площею до 1 км2. Крупних озер з площею більше 10 км2 всього 5. Найбільш відомими з них є озера Джека Лондона (14,4 км2), Гранд і Чисте.

Штучні водні об’єкти представлені шістьма водосховищами загальною площею дзеркала 454,8 км2 з повним об’ємом 15,1 км3. Всі вони створені для забезпечення потреби у воді об’єктів енергетики або ЖКХ. Серед них Колимське водосховище на річці Колимі з об’ємом води 15 км3, водосховище Аркагалінськой ГРЕС (6,42 млн. м3) на річці Мяундже, Магаданській ТЕЦ (6,1 млн. м3) на річці Магаданке, два водосховища (17,2 і 3,5 млн. м3) на річці Каменушке і Оротуканськоє водосховище (1,35 млн. м3) на струмку Жаркий.

Здавалося б, при низькій щільності населення області і великій кількості водних ресурсів не повинно виникати жодних проблем по збереженню в первозданному вигляді водних об’єктів. Проте Управлінням Роспріроднадзора по Магаданської області щорік виявляється близько 60 порушень водного законодавства, з них десять порушень пов’язано з наднормативним забрудненням водних об’єктів промисловою діяльністю підприємств.

На території області в 2009 році було зареєстровано 213 потенційні водокористувачі, які мали 13 ліцензій, 341 рішення і 424 договори на право користування поверхневими водними об’єктами.

Державний водний контроль і нагляд за діяльністю водокористувачів здійснюється Управлінням Роспріроднадзора по Магаданської області. Головними завданнями державного водного контролю і нагляду є виявлення, припинення і профілактика адміністративних правопорушень, пов’язаних з використанням і охороною водних об’єктів. Ці завдання вирішуються в першу чергу за допомогою перевірок підприємств, що використовують водні об’єкти або що можуть вплинути на стан водних об’єктів своєю виробничою діяльністю.

В результаті контрольної діяльності за 2009 рік Управлінням Роспріроднадзора по Магаданської області проведено 65 перевірок і складено 51 протокол про порушення водного законодавства. По виявлених порушеннях збуджено 74 адміністративні поділа, притягнені до адміністративної відповідальності 57 юридичних і 10 посадових осіб, накладено штрафів на загальну суму 569,5 тис. крб. У службу судових приставів для примусового стягнення направлені матеріали по 12 підприємствам, по яких витекли терміни добровільної сплати. У 2009 році було пред’явлено 2 позови по відшкодуванню ущербов, заподіяних водним об’єктам, на загальну суму 1845,9 тис. крб. (ТОВ “Сприяння” і МУ м. Магадана “Комбінат зеленого господарства”).

АСТАНА, 10 ниючи – ІА Новини-Казахстан

Республіканський клінічний госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни в місті Алмати закритий на капітальний ремонт і проведення сейсмічного посилення будівель корпусів, територія госпіталю не буде передана до приватних рук, повідомляє прес-служба міністерства охорони здоров’я Казахстану.

Раніше ветеранські організації республіки не раз заявляли про закриття госпіталі із-за передачі його території в приватній особі.

“Робляться необхідні заходи по приведенню в належний стан корпусів госпіталю і немає підстав для занепокоєння громадян – жоден квадратний метр землі на займаній їм території не буде переданий кому-небудь”, – говориться в повідомленні, поширеному в середу.

За даними відомства, в серпні департамент по ЧС Алмати надіслав лист про звільнення корпусів і проведення евакуації пацієнтів, аби обмежити доступ на територію об’єкту.

Як наголошується в повідомленні, силами ГКП “СейсмоСтройЗащита” проведено повне технічне обстеження стану корпусів госпіталю. Згідно їх висновку, необхідно провести снос блоку 7 і провести капітальний ремонт і сейсмічне посилення останніх блоків, а також необхідний комплекс заходів щодо забезпечення належного водовідводу з території госпіталю.

“Міністерство охорони здоров’я прийняло рішення побудувати на базі верхнього корпусу госпіталю новий сучасний лікувальний корпус на 240 ліжок і перерозподілити на час будівництва 90 ліжок госпіталю в медичні організації Алмати і Астани. Медична допомога опиняється в повному об’ємі”, – запевняє відомство.

Проектно-кошторисна документація будівництва корпусу, запланованого на 2011 рік, буде розглянута на найближчому засіданні республіканської бюджетної комісії.

Ранок. Готель в центрі Єрусалиму. Дві єврейські дівчатка в шведського столу ретельно перебирають тарілки: обводять по краю пальцями, піднімають до світла і, жваво переговорюючись, відставляють убік. Стопка непридатних блюд зростає, а за дівчатками вишиковується ціла черга спантеличених туристів.

Втім, дивуються лише неевреи. Літня американка, обурена заминкою, що сталася, з гучним «Excuse me!» протягує руку поверх крихкого підліткового плечика і хапає одну із забракованих тарілок. Наморщивши лоб, оглядає її і, голосно гмикнувши, спрямовується до підноса з булочками: «Розвели канитель!» Не відмітила. Маленький скол фарфору на краю — на таку нісенітницю рідко хто звертає увагу. По суті, ніхто, окрім дотримуючих кашрут. Ета строга система ритуальних правил визначає відповідність законам іудаїзму всього, чого лише можна.

Кошерна тарілка, наприклад, не може бути щербатою.

Використання посуду на сколами зважає прямим порушенням одного з головних правил кошерности їжі — заборони на змішення м’ясне і молочне. У тріщині теоретично могли залишитися крихітні частинки того, що лежало на терелке напередодні, допустимий сиру, а значить, м’ясо на неї класти вже не можна. І оскільки ніхто не дасть 100-процентної гарантії того, що в щілину не забилася жодної молекули їжі, посудину вважають непридатною.

Аби не змішувати м’ясне і молочне, єврейські хазяйки зазвичай заводять два сервізи, дублюють кухонне начиння, а спроможніші улаштовують в будинку навіть дві кухні. На сніданку в ізраїльському ресторані ви, швидше за все, не знайдете коханий американцями бекон або інтернаціонально визнану шинку. Ранок — час йогурту, сиру і пластівців з молоком. Вдень же, коли відшукати в меню м’ясні блюда не складає труднощів, вам, наприклад, не удасться випити кави з натуральним молоком — лише з соєвим. До речі, в деяких ізраїльських Макдоналдсах не продають чизбургеры. Вся їжа в таких закладах відповідає стандартам кашрута, а значить, сир на котлеті — табу.

Прямої вказівки не м’ясне разом з молочним в Торе немає. Там сказано: «Не варите козеняти в молоці матері його». Проте розуміти цей вислів прийнято як алегоричне. Адже, по-перше, невідомо, з якого моменту слід вважати козеняти дорослим козлом. По-друге, незрозуміло, чи відноситься дане зауваження лише до козлів, оскільки в Торе не говориться, що інших тварин в молоці варити можна. Ну і по-третє, сумніви викликає і само вказівка «не варити», тому що, з’ївши одночасно м’ясо і молоко, приготовані окремо, в шлунку горезвісний «козеня» все одно виявиться «в молоці матері». Оскільки поставити уточнюючі питання по тексту його авторові не представляється можливим, обережні євреї вирішили взагалі не змішувати ці продукти, аби вже точно не порушувати жодних заповідей.

Чи відповідає їда всім правилам, перевіряє спеціально створений орган — Національний департамент кашрута Головного раввината Ізраїлю. Втім, в ультраортодоксальных общинах все відбувається майже як в тому знаменитому анекдоті про хасида, що попав в рай: «А хто у вас перевіряє на кошерность? ? Ну, знаєте, я тоді краще за зелень поїм». Дуже релігійні люди більше довіряють рабинові своєї общини.

Правив кошерности їжі дуже багато. Вони стосуються навіть того, як забито тваринне. Цим займається не м’ясник, а особливий фахівець. Він не обробляє тушу, а лише вбиває худобину належним чином — одним швидким рухом перерізавши їй горло. Ніж теж має бути особливим — гладким, без щербин і дуже гострим, аби засуджені на заклання не мучилися. Подібним же чином забивають худобу араби. Взагалі, на перший погляд здається, що багато заборон і правила у цих протиборчих народів схожі. Наприклад, і ті та інші не їдять свинину. Правда, євреї не через те, що це брудна тварина, просто іудеям можна вживати м’ясо лише жуйних парнокопитних, відповідно, нежуйна свиня із списку випадає.

У Ізраїлі вам навряд чи подадуть м’ясо з кров’ю, тому що кров в їжі недопустима. З цієї причини вибраковують навіть яйця, що містять невеликий червоний прожилок. А правильне м’ясо, ще до того як попаде на кухню, має бути повністю знекровлене, для чого його довго вимочують, а потім посипають крупною сіллю, всмоктуючою кров.

Існують свої правила і відносно риби. Кошерна та, в якої є плавники і луска. Наприклад, коханий московськими суші-барами вугор під забороною, не говорячи вже про креветок, раки і молюсків. Через відсутність луски євреї не їдять осетра і стерлядь, а заразом і чорну ікру — як частина їх некошерного продукту.

До речі, риба з тих їстівних запасів, які можна вживати і з молоком, і з м’ясом, так що на готельному шведському столі за сніданком з йогуртом частенько є сусідами слабосоленый лосось. Наші страхи з приводу несполучуваності цих продуктів євреї не розділяють, більш того, вони, здається, навіть не чули про небажаний ефект змішення риби і молока.

Із-за заборони є комах євреї ретельно просіюють муку, перебирають крупи, оглядають овочі, фрукти і зелень. Наприклад, червиве яблуко некошерно.

Правила кошерности дуже строгі. Дотримувати їх в Ізраїлі доводиться абсолютно всім незалежно від віросповідання і смакових пристрастей.

Як би ви не любили м’ясо з кров’ю або піцу з салямі і сир, в цій країні вам їх знайти не удасться, тому що весь Ізраїль живе за законами вибіркової кулінарії. Проте щодня ностальгуючи за сніданком в готелі по бутерброду з маслом і ковбасою, ви вже на третій день відзначите, що чомусь не страждаєте від 40-градусної полуденної жари і особливо не втомлюєтеся від довгих піших екскурсій, що незнайома їжа жодного разу не викликала дискомфортних відчуттів, а сон став спокійним і міцним, і, безумовно, оціните незвичні традиції ізраїльської кухні.