БАТЕ став «семикратним» навіть якось буденно, із заздалегідь приготованим шампанськем і чемпіонськими майками, але і в цій явній заорганізованості можна знайти причини для душевної радості.

Говорять, ніби в суботу в Бобруйську мав місце невимовний випадок. БАТЕ і «Белшина» ще боролися на полі, і хоча рахунок вже був 1:3, але до кінця матчу ще залишалося з десяток хвилин, коли судья–информатор почав видавати спічі про швидке нагородження. Звичайно, він квапив події. Звичайно, зневажав логіку, не вірячи в те, що господарі здатні забити борисовчанам три швидкі голи, проте виставлений на загальний огляд чемпіонський кубок муляв очі та і взагалі мало кому хотілося відступати від заздалегідь написаних сценаріїв. БАТЕ став «семикратним» навіть якось буденно, із заздалегідь приготованим шампанськем і чемпіонськими майками, але і в цій явній заорганізованості можна знайти причини для душевної радості.

Телевізійні картинки недільного вечора не дають засумніватися, що вже краще перемогти так, чим як в Пітере. Що втратив останню мотивацію «Ростов» приїхав в гості до «Зеніту», що рвався в чемпіони. Але почалася гра, а пітерський клуб все ніяк не міг розкупорити рахунок на табло. Допоміг суддя, що призначив спірний пенальті (до речі, в Бобруйську теж залишилися питання по 11–метровому у ворота «Белшини»), а далі вже телевізійники повели окремий репортаж з vip–ложи пітерського стадіону, смакуючи екстаз глави «Газпрому» Олексія Міллера. При такому звороті справ півзахисник «Ростова» і нашої збірної Тимофій Калачев вважав за краще за благо нарватися на другу жовту картку і віддалитися з поля подобру-поздорову. І справді, очі б його не бачили цих 5:0, а особливо того, що сталося після.

У переможній купі мале головному тренерові «Зеніту» Лучано Спаллетті в кров розбили лоб. Гравці ще давали інтерв’ю, а уболівальники вже змели міліцейські кордони, немов бики з Памплони, стали рвати на сувеніри газон, потім зламали ворота і порвали сітку. Нестримна веселість виплеснулася на вулиці міста, де фанатеющие по бійках кілька разів розганяли по підворіттях професіоналів з ОМОНа. Вибачте на слові, свято завершилося на Палацовій площі виспівуванням і розпиванням.

Що із цього приводу можна сказати? 174 роки тому приїхав до Санкт-Петербурга з Малоросії Микола Васильович Гоголь опублікував пророчі слова Городничого. Герою комедії «Ревізор» говорив про вчителя, але нібито про все довкола: «Він вчена голова — це видно, і відомостей нахапав пітьму, але лише пояснює з таким жаром, що не пам’ятає себе. Я раз слухаю його: ну, поки говорив про ассірійців і вавілонян, — ще нічого, а як дістався до Олександра Македонського, то я не можу вам сказати, що з ним зробилося. Я думав, що пожежа, їй-у! Втік з кафедри і, що сили є, хвать стільцем об підлогу. Воно, звичайно, Олександр Македонський герой, але навіщо ж стільці ламати?»